3 Ездри 1
1
1Книга пророка Ездри, сина Сарея, сина Азарея, сина Гелкія, сина Салами, сина Садока, сина Ахитова, 2сина Ахія, сина Фінееса, сина Гелі, сина Амерія, сина Азія, сина Марімота, сина Арни, сина Озії, сина Ворита, сина Авіссея, сина Фінееса, сина Елезара, 3сина Аарона з племені Левія, який був полонений у країні мідійців, у царстві Артаксеркса, царя персів.
4І до мене було Господнє слово, кажучи: 5Іди, сповісти Моєму народові їхні злі діла і їхнім синам лукаві вчинки, які вони вчинили супроти Мене, щоб сповістили синам їхніх синів, 6бо в них помножилися гріхи їхніх батьків. Адже забувши про Мене, вони приносили жертви чужим богам. 7Хіба не Я їх вивів із землі Єгипту, з дому рабства? Вони ж розгнівили Мене і відкинули Мої поради. 8Ти ж острижи волосся своєї голови і кинь на них усе зло, тому що не послухалися Мого закону — народ розпущений! 9Доки терпітиму тих, яким Я дав стільки добра? 10Я усунув задля них багатьох царів, Я побив фараона з його слугами і все його військо! 11Я вигубив усі народи з-перед їхнього обличчя, і на сході двох областей Я розсіяв народи Тиру та Сидону, і Я вигубив усіх їхніх ворогів!
12Ти ж говори до них, кажучи: Так говорить Господь: 13Явним є, що Я провів вас через море і приготував вам прохідні стежки в непрохідних місцях, Я вам дав вождем Мойсея, а священиком — Аарона. 14Я вам дав світло в стовпі вогню і зробив серед вас великі чуда. Ви ж про Мене забули, — говорить Господь.
15Так каже Господь Вседержитель: Перепелиця була вам знаком, Я дав вам табори на оборону, а ви там нарікали. 16І не веселилися ви в Моєму Імені знищенням ваших ворогів, але нарікаєте аж дотепер. 17Де є добродійства, які Я вам учинив? Хіба не закликали ви до Мене в пустелі, коли ви зголодніли й були спраглі, 18кажучи: Навіщо Ти вивів нас у цю пустелю, щоб нас вигубити? Краще було б нам служити єгиптянам, аніж померти в цій пустелі. 19Я болів вашими голосіннями, і Я вам дав манну в їжу — ви їли ангельський хліб. 20Чи не розбив Я скелю, коли ви були спраглі, і не потекли надлишком води? Листям дерев Я вас прикрив через спеку. 21Я розділив вам щедрі землі, Я відкинув від вашого обличчя ханаанців, ферезейців і филистимців. Що ще для вас маю вчинити? — говорить Господь.
22Так говорить Господь Вседержитель: Коли ви були спраглі в пустелі біля Гіркої ріки і хулили Моє Ім’я, 23Я не кинув на вас вогонь задля хули, але, кинувши у воду дерево, Я зробив ріку солодкою. 24Що зроблю з тобою, Якове? Ти не захотів Мене послухатися, Юдо! Перенесуся до інших народів і їм дам Своє Ім’я, щоби зберігали Мої заповіді. 25Оскільки ви Мене покинули, то і Я залишу вас. Коли ви в Мене проситимете милосердя, не змилосерджуся над вами. 26Коли закличете до Мене, Я не вислухаю вас. Бо ви нечистими зробили ваші руки кров’ю, і ваші ноги швидкі, щоби чинити вбивства. 27Ви залишили не Мене, але себе самих, — говорить Господь.
28Це каже Господь, Вседержитель: Хіба Я не благав вас, як батько синів, як мати дочок і як годувальниця своїх малят, 29щоб ви були Мені народом, а Я для вас — Богом, ви Мені — синами, а Я вам — батьком? 30Я так зібрав вас, як квочка своїх курчат під свої крила. Тепер же що зроблю з вами? Відкину вас від Мого обличчя! 31Коли ви принесете Мені жертви, відверну від вас Своє обличчя, бо Я відкинув ваші святкові дні, нові місяці та обрізання. 32Я послав до вас Моїх слуг-пророків, яких, узявши, ви вбили і пошматували їхні тіла. Я домагатимуся їхньої крові! — говорить Господь.
33Так говорить Господь Вседержитель: Дім ваш покину пустим, а вас розкину, як вітер солому. 34І сини не матимуть нащадків, тому що залишили з вами Мій закон і вчинили те, що погане, — супроти Мене. 35Віддам ваші доми народові, що прийде. Ті, не почувши Мене, повірять, — вони, яким Я не показав ознак, зроблять те, що Я заповів. 36Вони не бачили пророків, та згадають їхню старину. 37Свідчу про милість народу, що приходить, малята якого тішаться радістю, тілесними очима не бачачи Мене, духом же повірять в те, що Я сказав. 38Тепер же, батьку, поглянь зі славою і подивись на народ, що приходить зі сходу, 39яким Я дам провід Авраама, Ісаака, Якова, Осії, Амоса, Міхея, Йоіла, Авдії, Йони, 40Наума, Авакума, Софонії, Ангея, Захарії і Малахії, який і прозваний був Господнім ангелом.
Currently Selected:
3 Ездри 1: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
3 Ездри 1
1
1Книга пророка Ездри, сина Сарея, сина Азарея, сина Гелкія, сина Салами, сина Садока, сина Ахитова, 2сина Ахія, сина Фінееса, сина Гелі, сина Амерія, сина Азія, сина Марімота, сина Арни, сина Озії, сина Ворита, сина Авіссея, сина Фінееса, сина Елезара, 3сина Аарона з племені Левія, який був полонений у країні мідійців, у царстві Артаксеркса, царя персів.
4І до мене було Господнє слово, кажучи: 5Іди, сповісти Моєму народові їхні злі діла і їхнім синам лукаві вчинки, які вони вчинили супроти Мене, щоб сповістили синам їхніх синів, 6бо в них помножилися гріхи їхніх батьків. Адже забувши про Мене, вони приносили жертви чужим богам. 7Хіба не Я їх вивів із землі Єгипту, з дому рабства? Вони ж розгнівили Мене і відкинули Мої поради. 8Ти ж острижи волосся своєї голови і кинь на них усе зло, тому що не послухалися Мого закону — народ розпущений! 9Доки терпітиму тих, яким Я дав стільки добра? 10Я усунув задля них багатьох царів, Я побив фараона з його слугами і все його військо! 11Я вигубив усі народи з-перед їхнього обличчя, і на сході двох областей Я розсіяв народи Тиру та Сидону, і Я вигубив усіх їхніх ворогів!
12Ти ж говори до них, кажучи: Так говорить Господь: 13Явним є, що Я провів вас через море і приготував вам прохідні стежки в непрохідних місцях, Я вам дав вождем Мойсея, а священиком — Аарона. 14Я вам дав світло в стовпі вогню і зробив серед вас великі чуда. Ви ж про Мене забули, — говорить Господь.
15Так каже Господь Вседержитель: Перепелиця була вам знаком, Я дав вам табори на оборону, а ви там нарікали. 16І не веселилися ви в Моєму Імені знищенням ваших ворогів, але нарікаєте аж дотепер. 17Де є добродійства, які Я вам учинив? Хіба не закликали ви до Мене в пустелі, коли ви зголодніли й були спраглі, 18кажучи: Навіщо Ти вивів нас у цю пустелю, щоб нас вигубити? Краще було б нам служити єгиптянам, аніж померти в цій пустелі. 19Я болів вашими голосіннями, і Я вам дав манну в їжу — ви їли ангельський хліб. 20Чи не розбив Я скелю, коли ви були спраглі, і не потекли надлишком води? Листям дерев Я вас прикрив через спеку. 21Я розділив вам щедрі землі, Я відкинув від вашого обличчя ханаанців, ферезейців і филистимців. Що ще для вас маю вчинити? — говорить Господь.
22Так говорить Господь Вседержитель: Коли ви були спраглі в пустелі біля Гіркої ріки і хулили Моє Ім’я, 23Я не кинув на вас вогонь задля хули, але, кинувши у воду дерево, Я зробив ріку солодкою. 24Що зроблю з тобою, Якове? Ти не захотів Мене послухатися, Юдо! Перенесуся до інших народів і їм дам Своє Ім’я, щоби зберігали Мої заповіді. 25Оскільки ви Мене покинули, то і Я залишу вас. Коли ви в Мене проситимете милосердя, не змилосерджуся над вами. 26Коли закличете до Мене, Я не вислухаю вас. Бо ви нечистими зробили ваші руки кров’ю, і ваші ноги швидкі, щоби чинити вбивства. 27Ви залишили не Мене, але себе самих, — говорить Господь.
28Це каже Господь, Вседержитель: Хіба Я не благав вас, як батько синів, як мати дочок і як годувальниця своїх малят, 29щоб ви були Мені народом, а Я для вас — Богом, ви Мені — синами, а Я вам — батьком? 30Я так зібрав вас, як квочка своїх курчат під свої крила. Тепер же що зроблю з вами? Відкину вас від Мого обличчя! 31Коли ви принесете Мені жертви, відверну від вас Своє обличчя, бо Я відкинув ваші святкові дні, нові місяці та обрізання. 32Я послав до вас Моїх слуг-пророків, яких, узявши, ви вбили і пошматували їхні тіла. Я домагатимуся їхньої крові! — говорить Господь.
33Так говорить Господь Вседержитель: Дім ваш покину пустим, а вас розкину, як вітер солому. 34І сини не матимуть нащадків, тому що залишили з вами Мій закон і вчинили те, що погане, — супроти Мене. 35Віддам ваші доми народові, що прийде. Ті, не почувши Мене, повірять, — вони, яким Я не показав ознак, зроблять те, що Я заповів. 36Вони не бачили пророків, та згадають їхню старину. 37Свідчу про милість народу, що приходить, малята якого тішаться радістю, тілесними очима не бачачи Мене, духом же повірять в те, що Я сказав. 38Тепер же, батьку, поглянь зі славою і подивись на народ, що приходить зі сходу, 39яким Я дам провід Авраама, Ісаака, Якова, Осії, Амоса, Міхея, Йоіла, Авдії, Йони, 40Наума, Авакума, Софонії, Ангея, Захарії і Малахії, який і прозваний був Господнім ангелом.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)