Даниїла 13
13
Сусанна#второканонічний додаток.
1І був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким. 2І він узяв жінку, ім’я якої Сусанна, дочку Хелкія, дуже гарну, і яка боялася Господа. 3Її батьки праведні, і навчали свою дочку за законом Мойсея. 4І Йоаким був дуже багатий, і в нього був багатий сад поблизу його дому. І до нього сходилися юдеї, бо він був найславніший з усіх.
5У тому році призначили двох старців з народу суддями, про що сказав Владика: Вийшло беззаконня з Вавилону зі старців-суддів, які вважалися проводирями народу! 6Вони перебували в домі Йоакима, і приходили до них усі, що судилися. 7І сталося, коли відходив народ посеред дня, то виходила Сусанна і ходила в саду свого чоловіка. 8І бачили її два старці кожного дня, як вона заходила і ходила, і були в пожаданні її. 9І скривили свій розум, і відвернули свої очі, щоб не дивитися на небо і не пам’ятати присуди праведних.
10І були обидва уражені нею, та не сповістили один одному про своє страждання, 11бо соромилися сповістити про своє пожадання, тому що бажали бути з нею. 12І придивлялися закохано кожного дня, щоб її побачити. 13І сказав один до другого: Підімо додому, бо година обіду. І, вийшовши, вони розійшлися один від одного. 14Та, зробивши коло, зійшлися разом і, запитуючи один одного, визнали причину — їхнє пожадання. І тоді спільно призначили час, коли її зможуть знайти саму.
15І сталося, коли вони вичікували відповідного дня, тоді вона ввійшла, як і вчора та третього дня, тільки з двома служницями і забажала помитися в саду, бо була спека. 16І не було там нікого, за винятком двох схованих старців, які стежили за нею. 17І вона сказала служницям: Принесіть же мені олію, пахощі й замкніть двері саду, щоб я помилася. 18І вони зробили так, як вона сказала, замкнули двері саду і вийшли бічними дверима, щоб принести те, що було їм наказане, і не побачили старців, бо вони були сховані.
19І сталося, коли вийшли служниці, то два старці встали, підбігли до неї 20і сказали: Ось двері саду замкнені, і ніхто нас не бачить, а ми тебе пожадаємо. Тому погодься з нами і перебудь з нами. 21Якщо ж ні, засвідчимо проти тебе, що з тобою був молодець, і через це ти відіслала від себе служниць.
22І застогнала Сусанна, і сказала: Тісно мені звідусіль! Бо якщо це зроблю, мені смерть, а якщо не зроблю, не втечу з ваших рук. 23Краще мені, не зробивши, впасти у ваші руки, ніж згрішити перед Господом. 24І Сусанна закричала великим голосом, закричали ж і два старці напроти неї. 25І один, побігши, відкрив двері саду.
26А коли почули в саду крик ті, що з дому, то ввійшли через бічні двері, аби побачити, що з нею трапилося. 27Коли ж старці сказали свої слова, то раби сильно засоромилися, тому що ніколи не було сказано таке слово про Сусанну.
28І сталося, на другий день, коли зійшовся народ до її чоловіка Йоакима, то прийшли два старці, сповнені беззаконних задумів проти Сусанни, щоб її вбити, 29і сказали перед народом: Пошліть по Сусанну, дочку Хелкія, яка є жінкою Йоакима! Вони ж послали, 30і прийшла вона, її батьки, її діти та всі її кровні. 31Сусанна ж була дуже шляхетна і гарна на вигляд. 32А беззаконні наказали її відкрити, бо вона була закрита, — щоб насититися її красою.
33І заплакали ті, що з нею, і всі ті, що її бачили. 34А два старці, вставши посеред народу, поклали руки на її голову. 35Вона ж, плачучи, поглянула на небо, бо в неї було серце, що надіялося на Господа. 36А старці сказали: Коли ми проходжувалися самі в саду, увійшла ця з двома служницями, замкнула двері саду і відпустила служниць. 37А до неї підійшов молодець, який був схований, і ліг з нею. 38Ми ж, будучи в куті саду, бачачи беззаконня, побігли до них. 39І, бачачи їх, що були разом, його ми не змогли схопити, тому що він був сильнішим за нас, і, відкривши двері, він вибіг. 40А цю, схопивши, запитали ми, хто був молодець, 41та вона не забажала нам сповістити. Це засвідчуємо! І збір повірив їм, як старцям народу та суддям, і засудили її на смерть.
42А Сусанна закричала гучним голосом і сказала: Вічний Бог, Який знає сховане, Котрий бачить усе до того, як воно станеться, 43Ти знаєш, що проти мене засвідчили неправду! І ось я вмираю, не зробивши нічого з того, що ці злобно вигадали проти мене!
44І Господь почув її голос. 45І коли її відводили, щоб стратити, Бог підняв святий дух малого хлопчини, ім’я якого Даниїл, 46і він закричав гучним голосом: Я чистий від цієї крові! 47І весь народ повернувся до нього. Вони сказали: Що це за слово, яке ти сказав? 48Він же, ставши посеред них, сказав: Такі ви безумні, сини Ізраїля? Не розсудивши і достовірно не вивідавши правди, ви засудили дочку Ізраїля? 49Поверніться до суду! Адже ці засвідчили проти неї брехню!
50І весь народ повернувся з поспіхом. А старійшини сказали йому: Іди, сядь посеред нас і сповісти нам, бо тобі Бог дав старшинство! 51І сказав їм Даниїл: Розділіть їх один від одного далеко, і я їх випитаю. 52А коли вони були розділені один від одного, то він покликав одного з них і сказав йому: Ти, що зістарівся поганими днями, тепер прийшли твої гріхи, які ти раніше чинив, 53судячи неправедні суди і засуджуючи невинних, а відпускаючи винних, у той час, коли говорить Господь: Невинного і праведного не вб’єш! 54Отже, тепер, якщо ти цю побачив, скажи, під яким деревом ти їх побачив, що вони розмовляли разом? Він же сказав: Під мастиковим деревом. 55А Даниїл сказав: Правильно, ти збрехав на свою голову. Бо вже Божий ангел, беручи від Бога рішення, розітне тебе пополам.
56І, випровадивши його, наказав привести другого. І сказав йому: Ханаанське насіння, а не Юди, тебе обманула краса, і пожадання викривило твоє серце. 57Так ви робили з дочками Ізраїля, і вони, боячись, говорили з вами, але дочка Юди не стерпіла вашого беззаконня. 58Тож тепер скажи мені: Під яким деревом ти їх упіймав, коли вони говорили між собою? Він же сказав: Під дубом. 59Сказав же до нього Даниїл: Правильно, і ти збрехав на свою голову. Бо Божий ангел чекає, маючи меча, щоб розтяти тебе пополам, аби вас вигубити!
60І закричав увесь збір великим голосом, і поблагословили Бога, що спасає тих, котрі на нього надіються. 61І повстали проти двох старців, бо Даниїл довів з їхніх уст, що вони обманули, і зробили з ними за злом, яке задумали ближньому, 62щоби зробити за законом Мойсея, тож їх убили. І врятувалася невинна кров у той день. 63А Хелкій і його жінка величали Бога за їхню дочку Сусанну разом з її чоловіком Йоакимом і всіма кровними, бо не знайдено в ній соромного діла. 64А Даниїл став великим перед народом від того дня і надалі.
Currently Selected:
Даниїла 13: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)