YouVersion Logo
Search Icon

Повторення 2

2
1Повернувши назад, ми вирушили до пустелі, у напрямку до Червоного моря, як Господь мені й сказав. І ми кружляли навколо гори Сиїр багато часу. 2Господь сказав мені: 3Досить вам кружляти навколо цієї гори. Повертайте на північ. 4Звели народові, кажучи: Ось ви перетинаєте кордони своїх братів, синів Ісава, які живуть у Сиїрі. Вони боятимуться вас і дуже остерігатимуться. 5Не виступайте проти них з війною, бо Я не дам вам їхньої землі навіть на стопу ноги, — адже Я дав гору Сиїр у володіння Ісавові. 6Їжу будете в них купувати — і будете їсти; і воду будете в них брати мірою за гроші — і будете пити. 7Адже Господь, наш Бог, поблагословив тебе в кожному ділі твоїх рук. Задумайся, як ти пройшов цю велику й страшну пустелю. Ось уже сорок років Господь, твій Бог, з тобою, — і ти ні в чому не мав недостатку. 8Тож ми пройшли попри наших братів, синів Ісава, що живуть у Сиїрі, попри дорогу до Арави від Елона і від Гасіон-Ґавера, і, повернувши, пройшли попри дорогу до моавської пустелі. 9Тоді Господь сказав мені: Не ворогуйте з моавійцями і не виступайте проти них з війною, бо Я не дам вам у володіння їхньої землі, — адже Я дав Сиїр у володіння синам Лота. 10(Раніше на ній жили оммінці — великий, численний і сильний народ, такий як енакімці. 11Вони також вважатимуться рафаїнцями, як і енакімці, та моавійці називають їх оммінцями. 12У Сиїрі також раніше жили хорейці; та сини Ісава вигубили їх, стерли їх перед своїм обличчям і поселилися на їхньому місці — так, як учинив Ізраїль із землею, яку дав йому Господь у його володіння). 13Тож тепер ви встаньте, руште та перейдіть через долину Заред. І ми перейшли через долину Заред. 14А часу, що ми подорожували з Кадис-Варни, аж поки перейшли через долину Заред, було тридцять вісім років, — доки не вимерло все покоління чоловіків-воїнів у таборі, як Господь і поклявся їм. 15Та й Божа рука була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж поки вони не вигинули. 16І сталося, — коли загинули всі чоловіки-воїни, вимираючи з-посеред народу, 17Господь промовив до мене, кажучи: 18Сьогодні ти перетнеш кордони Моаву, Ароір, 19і ви наблизитесь до синів Аммана. Не ворогуйте з ними, не виступайте проти них з війною, бо Я не дам тобі у володіння землі синів Аммана, — адже Я дав її у володіння синам Лота. 20(Вона вважатиметься землею рафаїнців, адже і на ній раніше жили рафаїнці; амманійці ж називають їх зомзоммінцями. 21Це великий, численний і дуже сильний народ, такий як енакімці. Та Господь вигубив їх перед обличчям амманійців, і ті захопили їх та поселилися на їхньому місці, 22так само, як вони вчинили синам Ісава, які живуть у Сиїрі, таким чином, як вигубили перед їхнім обличчям хорейців і захопили їх, поселилися на їхньому місці й живуть аж до цього дня. 23Також евейці, які живуть в Асероті аж до Ґази, та кападокійці, які вийшли з Кападокії, вигубили їх і поселилися на їхньому місці). 24Тож тепер ви встаньте, рушайте та перейдіть через долину Арнон. Ось Я видав у твої руки аморейця Сеона, есевонського царя, та його землю. Починай захоплювати її, — виступай проти нього з війною. 25Із цього дня починай наводити страх і трепет перед собою на обличчя всіх народів, що під небом, які, почувши твоє ім’я, затривожаться та затремтять перед твоїм обличчям. 26Тож я послав послів з пустелі Кедамот до Сеона, есевонського царя, з мирними словами, кажучи: 27Дозволь мені перейти через твою землю; я проходитиму по дорозі, не звертатиму ні праворуч, ні ліворуч. 28Їжу продаватимеш мені за гроші, — і я їстиму, і воду продаватимеш мені за гроші, — і я питиму. Дозволь мені тільки перейти ногами, 29як це мені вчинили сини Ісава, які живуть у Сиїрі, та моавійці, які живуть в Ароірі, — аж доки я не переправлюся через Йордан до землі, яку Господь, наш Бог, дає нам. 30Та Сеон, есевонський цар, не хотів, щоб ми перейшли через його землю, бо Господь, наш Бог, учинив його дух непоступливим і його серце вчинив упертим, щоб він був виданий у твої руки, як це і є цього дня. 31Тоді Господь сказав мені: Ось Я почав видавати перед твоїм обличчям аморейця Сеона, есевонського царя, та його землю. Починай брати у володіння його землю. 32І Сеон вийшов нам назустріч, — він та весь його народ, — на війну до Яси. 33Та Господь, наш Бог, видав його перед нашим обличчям, і ми побили його, його синів та весь його народ. 34Того часу ми захопили всі міста і вигубили по черзі кожне місто, — і їхніх жінок, і їхніх дітей, — не залишили живим нікого. 35Ми забрали тільки худобу та взяли здобич із міст. 36Від Ароера, що на березі потоку Арнон, та міста, що в долині, і аж до гори Ґалааду не було міста, яке вбереглося б від нас; усіх їх Господь, наш Бог, видав у наші руки. 37Лише до землі синів Аммона, до всього, що прилягає до потоку Явок та до міст, що в гірській місцевості, ми не наближалися, як Господь, наш Бог, наказав нам.

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in