Повторення 32
32
1Слухай, небо, я промовлятиму,
і нехай земля почує слова з моїх уст.
2Нехай моє прорікання очікується, немов дощ,
нехай мої слова зійдуть, немов роса,
нехай проллються, мов ливень на городину,
і нехай упадуть, мов сніг на траву.
3Адже я прикликав Господнє Ім’я, —
віддайте ж славу нашому Богу!
4Божі діла бездоганні,
і всі Його дороги — справедливі присуди.
Бог вірний, у Ньому немає несправедливості,
Господь справедливий і святий!
5Згрішили не Його порочні діти, —
лукавий і розбещений рід!
6Це так ви оддячуєте Господу,
безумний, нерозумний народе?
Хіба це не Він, твій Батько, придбав тебе,
сформував тебе і створив тебе?
7Згадайте дні давнини,
осмисліть роки минулих поколінь.
Запитай у свого батька, і він розповість тобі,
запитай у своїх старців, і вони скажуть тобі.
8Коли Всевишній розподіляв народи,
коли розсіював синів Адама,
Він встановив границі народів
відповідно до кількості Божих синів;
9і Його народ, Яків, став Господньою часткою,
Ізраїль — наділом Його спадщини.
10Він підтримував його в пустинній землі
в спекотній спразі, у безводді,
охороняв його, виховував його
й оберігав його, немов зіницю ока.
11Як орел, пильнуючи над своїм гніздом,
томився над своїми пташенятами; розпростерши свої крила, взяв їх
і поніс їх вгору на своїй спині, —
12 так єдиний Господь водив їх,
і з ними не було чужого бога.
13Він вивів їх на неприступні висоти землі,
годував їх плодами полів;
вони харчувалися медом зі скелі
й олією з твердої скелі,
14маслом корів та молоком овець
із жиром ягнят та баранів,
телят та козенят,
з жиром нирок пшениці,
й пили вино, кров винограду.
15Поїв Яків і наситився,
й улюбленець забрикав.
Він розжирів, потовстів, погладшав… —
і покинув Бога, Який його створив,
відступив від Бога, свого Спасителя.
16Вони роздратували Мене чужими богами,
їхніми гидотами завдали Мені гіркоти.
17Приносили жертви бісам, а не Богові, —
богам, яких не знали;
нові, недавні боги з’явилися у них,
яких не відали їхні батьки.
18 А Бога, Який тебе породив, ти покинув
і забув Бога, Який тебе годував.
19Господь побачив це й запалився ревністю,
розлютився через злість Своїх синів і дочок;
20Він сказав: Відверну від них Своє обличчя
і покажу, що з ними станеться вкінці,
бо це зіпсутий рід,
сини, в яких немає вірності.
21Вони пробудили в Мені ревнощі не богом, —
викликали в Мене обурення своїми ідолами.
Тож і Я пробуджу в них ревнощі не народом, —
народом нерозумним викличу в них обурення!
22Бо вогонь запалав із Мого гніву,
і він палитиме аж до аду внизу,
спопелить землю та її плоди,
спалить основи гір.
23Я нагромаджу на них нещастя
і витрачу на них Свої стріли.
24 Вони будуть виморені голодом і пожиранням птахами,
їх уразить невиліковний стовбняк.
Я нашлю на них зуби звірів
з отрутою змій, що плазують по землі.
25Знадвору їх позбавлятиме дітей меч,
а з потайних кімнат нападатиме страх.
Юнак із дівчиною,
грудне немовля з тим, хто став старцем…
26Я сказав би: Розсію їх,
зітру в людей пам’ять про них! —
27якщо б не остерігався озлоблення ворогів, — щоб вони не жили довгочасно, —
щоб супротивники не скористалися цим проти Мене
і не сказали: Це наша піднесена рука,
а не Господь здійснив це все.
28Адже це народ, який втратив глузд,
і немає в них розуміння.
29 Досі вони не мали здорового глузду, щоби збагнути це.
Тож нехай приймуть це на майбутній час!
30Як може одна людина гнати тисячу
чи двоє — відтіснити десятки тисяч,
якщо це не Бог продав їх
і не Господь видав їх?
31Адже їхні боги не такі, як наш Бог,
наші вороги ж безумні!
32Адже їхній виноград — із содомського винограду,
і їхня лоза — з Гоморри;
їхнє гроно — гроно жовчі,
гроно гіркоти в них.
33Їхнє вино — зміїна отрута,
невиліковна гадюча отрута.
34Хіба це не зібране в Мене
й не запечатане в Моїх скарбницях?
35У день помсти Я відплачу,
в час, коли спіткнеться їхня нога,
бо день їхньої погибелі близько,
і надходить те, що приготовлене для вас.
36Адже Господь судитиме Свій народ
і буде утішений за Своїх рабів.
Адже Він побачив їх ослабленими,
знеможеними в час ворожого нападу й обезсиленими.
37І Господь сказав: Де їхні боги,
на яких вони покладалися,
38чиїх жертвоприношень жир ви їли
і чиїх жертв виливань вино ви пили?
Нехай устануть і допоможуть вам,
нехай будуть для вас оборонцями.
39Подивіться, подивіться, що Я є,
й окрім Мене немає бога.
Я позбавляю життя й оживляю,
Я вражаю й виліковую,
і не існує нікого, хто б визволив із Моїх рук.
40Бо Я піднесу до неба Свою руку,
поклянуся Своєю правицею
і скажу: Я живу вічно!
41Я нагострю, як блискавку, Свій меч,
і Моя рука візьметься за суд,
Я звершу помсту над ворогами
та відплачу тим, хто Мене ненавидить.
42Упою Мої стріли кров’ю,
а Мій меч насититься тілами, —
кров’ю поранених та полонених,
головами ворожих начальників.
43Веселіться разом з Ним, небеса,
і нехай Йому поклоняться всі Божі сини!
Веселіться з Його народом, язичники,
й кріпіться в Ньому, усі Божі ангели,
бо Він помститься за кров Своїх синів,
відомстить і звершить помсту над ворогами,
і відплатить тим, хто Його ненавидить;
Господь очистить землю Свого народу!
44Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її ізраїльських синів. Мойсей увійшов і виголосив усі слова цього закону так, щоб чув народ, — він та Ісус, син Навина. 45Коли Мойсей закінчив промовляти до всього Ізраїлю, 46він сказав їм: Візьміть до серця всі ці слова, які я сьогодні беру на свідчення проти вас, і які ви повинні заповісти своїм синам, щоб вони дотримувалися всіх слів цього закону і виконували їх. 47Адже це не є для вас якесь порожнє слово, — це ж ваше життя! Завдяки цьому слову ви довго житимете на землі, до якої переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. 48Того дня Господь промовив до Мойсея, кажучи: 49Піднімись на ось цю гору Аварім, на гору Навав, що в Моавській землі, напроти Єрихона, і подивись на Ханаанську землю, яку Я даю ізраїльським синам у власність. 50І ти помреш на горі, на яку піднімешся, і приєднаєшся до свого народу, як помер на горі Ор твій брат Аарон і приєднався до свого народу, 51за те, що ви не послухалися Мого слова серед ізраїльських синів біля води Суперечки в Кадисі, у пустелі Сін, — за те, що ви не святили Мене серед ізраїльських синів. 52Ти побачиш перед собою ту землю, але не ввійдеш туди.
Currently Selected:
Повторення 32: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)