Буття 11
11
1Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх. 2І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися. 3І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину. 4Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
5І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини. 6І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу. 7Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього. 8І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу. 9Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
10Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу. 11І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
12Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана. 13І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. 14Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера. 15І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
16Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека. 17І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
18Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава. 19І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
20Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха. 21І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
22Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора. 23І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
24Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару. 25І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
26Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
27Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота. 28Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю. 29І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи. 30Сара була неплідна і не народжувала дітей. 31І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там. 32І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.
Currently Selected:
Буття 11: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Буття 11
11
1Уся земля мала одну мову й одні слова для всіх. 2І сталося, коли мандрували люди зі сходу, то знайшли рівнину в Сеннаарській землі й там оселилися. 3І сказали вони одне одному: Давайте, наробимо цегли і випалимо її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а смола була їм замість розчину. 4Давайте, — сказали вони, — збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягатиме неба, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по поверхні всієї землі.
5І зійшов Господь побачити місто й вежу, яку будували людські сини. 6І сказав Господь: Ось рід один і мова одна в усіх; та ось почали робити, і тепер усе, що тільки забажають зробити, буде їм під силу. 7Тож давайте, зійшовши, помішаємо там їхню мову, щоб ніхто не міг розуміти мови ближнього. 8І розсіяв їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати місто і вежу. 9Тому-то й названо його Замішання, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь Бог по поверхні всієї землі.
10Ось родовід Сима: Симові було сто років, коли породив Арфаксада, — через два роки після потопу. 11І прожив Сим після того, як породив він Арфаксада, п’ятсот років; і породив синів та дочок; і помер.
12Арфаксад прожив сто тридцять п’ять років, — і породив Каїнана. 13І прожив Арфаксад після того, як породив він Каїнана, чотириста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. Каїнан прожив сто тридцять років — і породив Салу. І прожив Каїнан після того, як породив він Салу, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер. 14Сала прожив сто тридцять років — і породив Евера. 15І прожив Сала після того, як породив він Евера, триста тридцять років; і породив синів та дочок; і він помер.
16Евер прожив сто тридцять чотири роки — і породив Фалека. 17І прожив Евер після того, як породив він Фалека, триста сімдесят років, і породив синів та дочок; і він помер.
18Фалек прожив сто тридцять років — і породив Раґава. 19І прожив Фалек після того, як породив він Раґава, двісті дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
20Раґав прожив сто тридцять два роки — і породив Серуха. 21І прожив Раґав після того, як породив він Серуха, двісті сім років, і породив синів та дочок; і він помер.
22Серух прожив сто тридцять років — і породив Нахора. 23І прожив Серух після того, як породив він Нахора, двісті років, і породив синів та дочок; і він помер.
24Нахор прожив сімдесят дев’ять років — і породив Тару. 25І прожив Нахор після того, як породив він Тару, сто двадцять дев’ять років, і породив синів та дочок; і він помер.
26Тара прожив сімдесят років — і породив Аврама, Нахора й Арана.
27Ось родовід Тари: Тара породив Аврама, Нахора й Арана; Аран породив Лота. 28Аран помер раніше за Тару, свого батька, у землі, в якій народився, у Халдейському краю. 29І взяли Аврам і Нахор собі дружин: ім’я Аврамової дружини — Сара, а ім’я Нахорової дружини — Мелха, дочка Арана, який був батьком Мелхи і батьком Єсхи. 30Сара була неплідна і не народжувала дітей. 31І взяв Тара Аврама, свого сина, і свого внука Лота, Аранового сина, і Сару — свою невістку, дружину свого сина Аврама, — і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти в Ханаанську землю; він дійшов аж до Харана, та й поселився там. 32І було всього днів Тари в Харані двісті п’ять років; і помер Тара в Харані.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)