Буття 15
15
1А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. 2Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він — із Дамаска, Елієзер. 3Оскільки Ти не дав мені нащадків, — сказав Аврам, — то той, хто народився в моєму домі, — після мене стане спадкоємцем. 4І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона, — він стане твоїм спадкоємцем. 5І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, — якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.
6І повірив Аврам Богові — і це зараховано йому за праведність. 7Господь сказав йому: Я — Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю в спадщину. 8Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? 9А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. 10Узяв він усе це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини, а птахів не порозсікав. 11На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.
12При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. 13І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знай#15:13 неодмінно знай — досл. знаючи, знатимеш (євр. емф. синт.)., що твої нащадки будуть чужинцями — житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. 14Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. 15Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, — будеш похований у глибокій старості. 16А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. 17Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами.
18У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки — до великої ріки, ріки Євфрат; — 19кенейців, кенезейців, кедмонейців, 20хетів, ферезейців, рафаїнців, 21аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.
Currently Selected:
Буття 15: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Буття 15
15
1А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. 2Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він — із Дамаска, Елієзер. 3Оскільки Ти не дав мені нащадків, — сказав Аврам, — то той, хто народився в моєму домі, — після мене стане спадкоємцем. 4І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона, — він стане твоїм спадкоємцем. 5І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, — якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.
6І повірив Аврам Богові — і це зараховано йому за праведність. 7Господь сказав йому: Я — Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю в спадщину. 8Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? 9А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. 10Узяв він усе це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини, а птахів не порозсікав. 11На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.
12При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. 13І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знай#15:13 неодмінно знай — досл. знаючи, знатимеш (євр. емф. синт.)., що твої нащадки будуть чужинцями — житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. 14Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. 15Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, — будеш похований у глибокій старості. 16А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. 17Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами.
18У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки — до великої ріки, ріки Євфрат; — 19кенейців, кенезейців, кедмонейців, 20хетів, ферезейців, рафаїнців, 21аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)