Єремії 14
14
1І було Господнє слово до Єремії через посуху. 2Заплакала Юдея, і спорожніли її брами та потемніли на землі, і піднявся крик Єрусалима. 3І його вельможі послали своїх молодших по воду. Вони прийшли до джерел, та не знайшли води і порожнім повернули свій посуд. 4І землеробство занепало, бо не було дощу. Застидалися рільники, покрили свою голову. 5І олені народили в полі, і покинули, бо не було рослинності. 6Дикі осли стали в лісистих долинах, втягували повітря, їхні очі занепали, бо не було трави.
7Якщо наші гріхи стали проти нас, Господи, учини з нами задля Тебе, бо численні наші гріхи перед Тобою, бо ми згрішили проти Тебе. 8Ти — очікування Ізраїля, Господи, і врятуєш у час зла. Чому став Ти на землі як приходько і як тубілець, що повертається на спочинок? 9Чи будеш як чоловік, що спить, чи як чоловік, що не може спасти? І Ти є в нас, Господи, і на нас закликається Твоє Ім’я. Не забудь нас! 10Так говорить Господь до цього народу: Вони полюбили мандрувати своїми ногами і не стрималися, і Бог їх не вподобав. Тепер Він згадає їхні неправедності.
11І Господь сказав мені: Не молися за цей народ на добро. 12Бо коли будуть постити, не вислухаю їхнього благання, і якщо принесуть всепалення і жертви, не вподобаю їх, бо Я покладу їм край мечем, голодом і смертю. 13І я сказав: О, Ти, Господи, що є! Ось їхні пророки проповідують і говорять: Не побачите меча, і не буде у вас голоду, бо відійшли, і дам мир на землю і в цьому місці. 14 - Та Господь сказав мені: Обман пророкують пророки в Моє Ім’я, Я їх не послав, і Я не заповів їм, і Я не говорив до них! Адже вони вам пророкують обманливі видіння, і чаклунства, і ворожбитства, і задуми їхнього серця.
15Через це так говорить Господь про пророків, що з оманою пророкують в Моє Ім’я, і Я їх не послав, які кажуть: На цій землі не буде меча і голоду. Вони в смертельній хворобі помруть, і пророки скінчаться від голоду. 16І народ, яким вони пророкують, і вони самі будуть покинені на дорогах Єрусалима від лиця голоду та меча, і не буде того, хто їх хоронитиме, — і їхні жінки, і їхні сини, і їхні дочки. І виллю на них їхнє зло. 17І скажеш їм це слово: Зведіть сльози з ваших очей вночі та вдень, і хай не перестануть, бо побиттям і дуже поганою раною буде побита дочка Мого народу. 18Якщо вийду на рівнину, і ось побиті мечем, і якщо ввійду в місто, і ось труднощі голоду. Бо пророк і священик пішли до землі, якої ви не знали.
19Невже справді відкинув#14:19 невже справді відкинув — досл. хіба, відкидаючи, відкинув (євр. емф. синт.). Ти Юду, і від Сіону відстала Твоя душа? Навіщо Ти нас побив, і немає нам оздоровлення? Ми очікували миру, та не було добра, часу лікування, та ось замішання. 20Господи, ми пізнали наші гріхи, неправедності наших батьків, бо ми згрішили перед Тобою. 21Спинися за Твоє Ім’я, не знищ престолу Твоєї слави, згадай, не знищ Твого з нами завіту. 22Хіба в ідолах народів є той, хто дає дощ? І чи небо дасть свою повноту? Чи не Ти є Ним? І очікуватимемо Тебе, бо Ти це все зробив.
Currently Selected:
Єремії 14: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Єремії 14
14
1І було Господнє слово до Єремії через посуху. 2Заплакала Юдея, і спорожніли її брами та потемніли на землі, і піднявся крик Єрусалима. 3І його вельможі послали своїх молодших по воду. Вони прийшли до джерел, та не знайшли води і порожнім повернули свій посуд. 4І землеробство занепало, бо не було дощу. Застидалися рільники, покрили свою голову. 5І олені народили в полі, і покинули, бо не було рослинності. 6Дикі осли стали в лісистих долинах, втягували повітря, їхні очі занепали, бо не було трави.
7Якщо наші гріхи стали проти нас, Господи, учини з нами задля Тебе, бо численні наші гріхи перед Тобою, бо ми згрішили проти Тебе. 8Ти — очікування Ізраїля, Господи, і врятуєш у час зла. Чому став Ти на землі як приходько і як тубілець, що повертається на спочинок? 9Чи будеш як чоловік, що спить, чи як чоловік, що не може спасти? І Ти є в нас, Господи, і на нас закликається Твоє Ім’я. Не забудь нас! 10Так говорить Господь до цього народу: Вони полюбили мандрувати своїми ногами і не стрималися, і Бог їх не вподобав. Тепер Він згадає їхні неправедності.
11І Господь сказав мені: Не молися за цей народ на добро. 12Бо коли будуть постити, не вислухаю їхнього благання, і якщо принесуть всепалення і жертви, не вподобаю їх, бо Я покладу їм край мечем, голодом і смертю. 13І я сказав: О, Ти, Господи, що є! Ось їхні пророки проповідують і говорять: Не побачите меча, і не буде у вас голоду, бо відійшли, і дам мир на землю і в цьому місці. 14 - Та Господь сказав мені: Обман пророкують пророки в Моє Ім’я, Я їх не послав, і Я не заповів їм, і Я не говорив до них! Адже вони вам пророкують обманливі видіння, і чаклунства, і ворожбитства, і задуми їхнього серця.
15Через це так говорить Господь про пророків, що з оманою пророкують в Моє Ім’я, і Я їх не послав, які кажуть: На цій землі не буде меча і голоду. Вони в смертельній хворобі помруть, і пророки скінчаться від голоду. 16І народ, яким вони пророкують, і вони самі будуть покинені на дорогах Єрусалима від лиця голоду та меча, і не буде того, хто їх хоронитиме, — і їхні жінки, і їхні сини, і їхні дочки. І виллю на них їхнє зло. 17І скажеш їм це слово: Зведіть сльози з ваших очей вночі та вдень, і хай не перестануть, бо побиттям і дуже поганою раною буде побита дочка Мого народу. 18Якщо вийду на рівнину, і ось побиті мечем, і якщо ввійду в місто, і ось труднощі голоду. Бо пророк і священик пішли до землі, якої ви не знали.
19Невже справді відкинув#14:19 невже справді відкинув — досл. хіба, відкидаючи, відкинув (євр. емф. синт.). Ти Юду, і від Сіону відстала Твоя душа? Навіщо Ти нас побив, і немає нам оздоровлення? Ми очікували миру, та не було добра, часу лікування, та ось замішання. 20Господи, ми пізнали наші гріхи, неправедності наших батьків, бо ми згрішили перед Тобою. 21Спинися за Твоє Ім’я, не знищ престолу Твоєї слави, згадай, не знищ Твого з нами завіту. 22Хіба в ідолах народів є той, хто дає дощ? І чи небо дасть свою повноту? Чи не Ти є Ним? І очікуватимемо Тебе, бо Ти це все зробив.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)