Левит 17
17
1Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2Промов до Аарона, до його синів та до всіх синів Ізраїля і скажи їм: Ось що звелів Господь, мовлячи: 3Якщо якийсь чоловік#17:3 якийсь чоловік — досл. чоловік чоловік (євр. синтагма). з ізраїльських синів заріже теля, вівцю чи козу в таборі, чи то заріже їх поза табором, 4а не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести їх у всепалення або в [жертву] спасіння Господу, щоб були прийнятні на приємні пахощі, чи заріже їх поза його межами й не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести в дар Господу перед Господнім наметом, — то тому чоловікові буде зараховано кровопролиття; він пролив кров, — тож нехай та душа буде вигублена зі свого народу. 5Це — щоб ізраїльські сини приносили свої жертви, які вони різатимуть у полях, — вони приноситимуть їх Господу до входу в намет свідчення, до священика, і жертвуватимуть їх Господу як жертву спасіння. 6А священик нехай виллє кров довкола на жертовник перед Господом, при вході в намет свідчення, і принесе жир на приємні пахощі Господу. 7І хай вони більше не приносять своїх жертв марним ідолам, йдучи слідом за якими, вони чинять розпусту. Це буде вам вічним законом для ваших поколінь.
8Далі скажеш їм: Кожна людина#17:8 кожна людина — досл. людина людина (євр. синтагма). з ізраїльських синів чи із синів захожих, що проживають серед вас, яка звершуватиме всепалення чи жертву, 9і не принесе їх до входу в намет свідчення, щоб звершити їх для Господа, — така людина буде вигублена зі свого народу.
10Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вживатиме в їжу якусь кров, — Я зверну Своє обличчя проти такої душі, що вживає в їжу кров, і вигублю її з-посеред її народу. 11Бо душа кожного тіла — це його кров, — тож Я дав її вам, щоб на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо його кров є викупленням за душу. 12Через це Я сказав ізраїльським синам: Жодна душа з-поміж вас хай не вживає в їжу кров, і захожий, який проживає серед вас, також хай не вживає в їжу кров.
13Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вполює дичину, — звіра або птаха, який їсться, — нехай випустить з нього кров і засипле її землею. 14Бо душа кожного тіла — це його кров. Тому Я сказав ізраїльським синам: Не вживайте в їжу кров з ніякого тіла, бо душа кожного тіла — це його кров. Кожний, хто її споживає, буде вигублений. 15Кожна душа з корінних жителів чи із захожих, яка їстиме мертвечину чи здобич хижака, нехай випере свій одяг і помиється водою, — і до вечора буде нечистою, а тоді стане чистою. 16Якщо ж вона не випере одягу й не помиє тіла водою, то візьме на себе гріх.
Currently Selected:
Левит 17: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Левит 17
17
1Господь промовив до Мойсея, кажучи: 2Промов до Аарона, до його синів та до всіх синів Ізраїля і скажи їм: Ось що звелів Господь, мовлячи: 3Якщо якийсь чоловік#17:3 якийсь чоловік — досл. чоловік чоловік (євр. синтагма). з ізраїльських синів заріже теля, вівцю чи козу в таборі, чи то заріже їх поза табором, 4а не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести їх у всепалення або в [жертву] спасіння Господу, щоб були прийнятні на приємні пахощі, чи заріже їх поза його межами й не приведе до входу в намет свідчення, щоб принести в дар Господу перед Господнім наметом, — то тому чоловікові буде зараховано кровопролиття; він пролив кров, — тож нехай та душа буде вигублена зі свого народу. 5Це — щоб ізраїльські сини приносили свої жертви, які вони різатимуть у полях, — вони приноситимуть їх Господу до входу в намет свідчення, до священика, і жертвуватимуть їх Господу як жертву спасіння. 6А священик нехай виллє кров довкола на жертовник перед Господом, при вході в намет свідчення, і принесе жир на приємні пахощі Господу. 7І хай вони більше не приносять своїх жертв марним ідолам, йдучи слідом за якими, вони чинять розпусту. Це буде вам вічним законом для ваших поколінь.
8Далі скажеш їм: Кожна людина#17:8 кожна людина — досл. людина людина (євр. синтагма). з ізраїльських синів чи із синів захожих, що проживають серед вас, яка звершуватиме всепалення чи жертву, 9і не принесе їх до входу в намет свідчення, щоб звершити їх для Господа, — така людина буде вигублена зі свого народу.
10Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вживатиме в їжу якусь кров, — Я зверну Своє обличчя проти такої душі, що вживає в їжу кров, і вигублю її з-посеред її народу. 11Бо душа кожного тіла — це його кров, — тож Я дав її вам, щоб на жертовнику звершувати викуплення за ваші душі. Бо його кров є викупленням за душу. 12Через це Я сказав ізраїльським синам: Жодна душа з-поміж вас хай не вживає в їжу кров, і захожий, який проживає серед вас, також хай не вживає в їжу кров.
13Кожна людина з ізраїльських синів чи з-поміж захожих, що проживають серед вас, яка вполює дичину, — звіра або птаха, який їсться, — нехай випустить з нього кров і засипле її землею. 14Бо душа кожного тіла — це його кров. Тому Я сказав ізраїльським синам: Не вживайте в їжу кров з ніякого тіла, бо душа кожного тіла — це його кров. Кожний, хто її споживає, буде вигублений. 15Кожна душа з корінних жителів чи із захожих, яка їстиме мертвечину чи здобич хижака, нехай випере свій одяг і помиється водою, — і до вечора буде нечистою, а тоді стане чистою. 16Якщо ж вона не випере одягу й не помиє тіла водою, то візьме на себе гріх.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)