Луки 22
22
Юдина зрада
1 #
Мт 26:2–5· Мр 14:1 Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.
2 #
Мт 21:26 Первосвященики та книжники шукали, як убити Його, але боялися народу.
3 #
Мт 26:14–16· Мр 14:10· Ів 6:70; 13:2,27 Та сатана ввійшов у Юду, якого звали Іскаріотом, котрий був із числа дванадцятьох,
4 #
Дії 4:1 і він пішов, домовився з первосвящениками та начальниками варти, як Його видати їм.
5Ті зраділи й погодилися дати йому срібняків.
6 #
Дії 24:18· Мр 14:2 І він пристав та шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.
Господня Вечеря
7 #
Мт 26:17–20· Мр 14:12–17· Вих 12:18–20 Настав день Опрісноків, коли належало приносити в жертву пасху.
8І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.
9Вони сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували?
10 #
1Сам 10:2–7 А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде,
11 #
Лк 2:7 і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму пасху зі Своїми учнями?
12І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте.
13 #
Лк 19:32 Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували пасху.
14 #
Лк 17:5 І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним.
15 #
Мт 26:26–29· Мр 14:22–25· 1Кор 11:23–26 #1Кор 5:7 І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму;
16 #
Лк 13:29 кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві.
17 #
1Кор 10:16 Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою.
18Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже.
19 #
Лк 24:30· Дії 27:35· Вих 12:14· Повт 16:3 І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене.
20 #
Єр 31:31· Зах 9:11· Вих 24:8· 2Кор 3:6· Євр 7:22 Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
21 #
Мт 26:21–25· Мр 14:18–21· Ів 13:21–26 Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі.
22Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, яка Його видає.
23І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це зробить.
Більший нехай буде як менший
24 #
Мт 20:24–28· Мр 10:41–45 #Мт 11:11 Була й суперечка між ними, хто з них більший.
25А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями.
26 #
Лк 9:48· Євр 13:7 Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга.
27 #
Ів 13:4–14 Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує.
Апостоли судитимуть дванадцять племен Ізраїля
28 #
Мт 19:28 #Євр 4:15 Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях;
29 #
Лк 12:32 як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, —
30 #
Мт 19:28 щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.
Ісус говорить про відречення Петра
31 #
Мт 26:31–35· Мр 14:27–31· Ів 13:37 #2Кор 2:11· Йов 1:6· Ам 9:9 [Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю;
32 #
Ів 17:9,11,15· Пс 50:15· Ів 21:15 Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!
33 #
Мт 14:28· Дії 5:18; 12:3 Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть.
34 #
Лк 22:61 Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене!
В Ісусі справджуються пророцтва
35 #
Лк 10:4 І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого.
36 #
Мт 10:34 А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча.
37 #
Лк 18:31; 22:52· Іс 53:12 Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується!
38 #
Повт 3:26 Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.
Ісусова молитва в Гетсиманії
39 #
Мт 26:30,36–41· Мр 14:26,32–38 #Лк 21:37 Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні.
40Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу.
41 #
Дії 7:60; 9:40 та ін. А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився,
42 #
Мт 6:10 промовляючи: Отче, коли хочеш, зроби, щоб минула Мене чаша ця; однак не Моя хай буде воля, але Твоя!
43 #
Лк 1:11 З’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили.
44 #
Ів 12:27 Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю.
45Уставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку.
46І сказав їм: Чому спите? Устаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.
Схоплення Ісуса
47 #
Мт 26:47–56· Мр 14:43–49· Ів 18:3–11 #Дії 1:16 Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є].
48Ісус сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?
49 #
Лк 22:36 Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що відбувається, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем?
50І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо.
51Та Ісус озвався і сказав: Облиште, вже досить; і доторкнувшись до вуха, зцілив його.
52 #
Дії 4:1· Лк 22:37 А до тих, які виступили проти Нього, — до первосвящеників, начальників варти храму та старших, — Ісус сказав: Наче проти розбійника вийшли ви з мечами і киями.
53 #
Лк 19:47· Ів 7:30; 19:11· Кол 1:13 Жодного дня, коли Я був з вами у храмі, ви не підняли руки на Мене. Але це ваш час і влада темряви.
Петро відрікається від Ісуса
54 #
Мт 26:57,69–75· Мр 14:53,66–72· Ів 18:13–18,25–27 Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі.
55Коли розклали вогонь серед двору і разом сиділи, Петро сидів серед них.
56 #
Дії 4:13 Коли він сидів при світлі, помітила його якась служниця і, поглянувши на нього, сказала: І цей був з Ним!
57Він же відрікся, кажучи: Жінко, я не знаю Його!
58Невдовзі другий, побачивши його, сказав: І ти — один з них! Петро ж сказав: Чоловіче, я — ні!
59Минула приблизно одна година, і ще якийсь твердив, кажучи: Справді, і цей був з Ним, бо він — галилеєць.
60Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.
61 #
Лк 22:34 Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!
62 #
Іс 22:4 І, вийшовши геть, він гірко заплакав.
Знущання над ув’язненим Ісусом
63 #
Мт 26:67· Мр 14:65 А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи;
64вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив?
65І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.
Перед збором старших, первосвящеників і книжників
66 #
Мт 27:1; 26:63–65· Мр 15:1; 14:61–64· Ів 18:19–24 Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори,
67 #
Ів 10:24· Єр 38:15· Ів 3:12; 8:45 кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите;
68 #
Лк 20:7 якщо ж запитаю, не відповісте [Мені й не відпустите].
69 #
Дан 7:13· Пс 109:1· Мт 22:44 Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили.
70Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є.
71Вони ж сказали: Навіщо нам потрібне ще якесь свідчення? Адже ми самі почули з Його вуст!
Currently Selected:
Луки 22: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
