Марка 14
14
Змова проти Ісуса
1 #
Мт 26:2–5· Лк 22:1 #Мр 11:18 Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
2Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
Добре діло жінки
3 #
Мт 26:6–13· Ів 12:1–8· Лк 7:36–50 Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира#14:3 миро — запашна олія.. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
4Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
5 #
Мт 9:30 Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв#14:5 динарій — римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. і роздати бідним! Тож докоряли їй.
6А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
7 #
Повт 15:11· Мр 2:20 Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
8 #
Мр 16:1 Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
9 #
Мр 1:15; 16:15 Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Юда погоджується видати Ісуса
10 #
Мт 26:14–16· Лк 22:3–6 Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
11А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Ісус споживає зі Своїми учнями пасху
12 #
Мт 26:17–19· Лк 22:7–13 #Вих 12:14–21· Повт 16:2 Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
13 #
Мт 17:27 Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
14 #
Мр 11:3 Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
15І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
16І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
17 #
Мт 26:20–25· Лк 22:21–23· Ів 13:21–26 А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
18 #
Пс 40:10 І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
19Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
20Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
21І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
22 #
Мт 26:26–29· Лк 22:15–20· 1Кор 11:23–25 #Мр 6:41; 8:7· Лк 24:30 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
23І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
24 #
Вих 24:8· Зах 9:11· Єр 31:31,34· Євр 9:20· Іс 53:11 І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
25Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
26 #
Мт 26:30–35· Лк 22:31–34· Ів 13:36–38 #Лк 22:39· Ів 18:1 І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
Усі учні спокусяться
27 #
Зах 13:7· Мт 9:36 І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
28 #
Мр 16:7 Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
29А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
30 #
Мр 14:72 Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
31 #
Ів 11:16 Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Ісус молиться в Гетсиманії
32 #
Мт 26:36–46· Лк 22:39–46 #Ів 18:1· Євр 5:7 І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
33 #
Мт 17:1 Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
34 #
Пс 41:6,12; 42:5· Йона 4:9· Сир 37:2· Ів 12:27 та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
35Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
36 #
Рим 8:15· Гал 4:6· Мр 10:27,38 І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
37 #
Мр 3:16 Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
38 #
Мт 6:13· Пс 50:14 Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
39І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
40 #
Мр 9:6 А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
41 #
Гал 2:15 Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
42 #
Ів 14:31 Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
Схоплення Ісуса
43 #
Мт 26:47–56· Лк 22:47–53· Ів 18:2–12 Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших.
44Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
45 #
Мр 9:5 І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його.
46Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.
47Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
48Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
49 #
Лк 19:47· Іс 53:7 Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
50 #
Ів 16:32 І, залишивши Його, усі учні втекли.
51А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
52 #
Ам 2:16 Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Суд над Ісусом у первосвященика
53 #
Мт 26:57· Лк 22:54· Ів 18:13–15 А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
54Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню.
55 #
Мт 26:59–68· Лк 22:63–65,67–71· Ів 18:19–24 #Мр 15:1 А первосвященики і весь синедріон#14:55 синедріон — вищий урядовий і судовий орган юдеїв. шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
56 #
Повт 17:6; 19:15 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
57Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
58 #
Мр 15:29· Ів 2:19–21; 4:21,23· Дії 6:14· 2Кор 5:1· Євр 9:11 Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
59Але й це їхнє свідчення не підтвердилося.
60Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
61 #
Мр 15:5· Іс 53:7· Мр 8:29; 1:11 Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
62 #
Дан 7:13· Пс 109:1 А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
63Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
64 #
Лев 24:16· Ів 19:7· Мр 10:33 Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
65 #
Мр 10:34 Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
Зречення Петра
66 #
Мт 26:69–75· Лк 22:56–62· Ів 18:17,25–27 Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
67побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
68Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
69Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них.
70Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна].
71А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
72 #
Мр 14:30; 11:21 І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
Currently Selected:
Марка 14: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Марка 14
14
Змова проти Ісуса
1 #
Мт 26:2–5· Лк 22:1 #Мр 11:18 Через два дні була Пасха й Опрісноки. Первосвященики та книжники шукали, як би Його підступом схопити та вбити.
2Але, казали, щоб не на свято, аби не сталося якогось заколоту в народі.
Добре діло жінки
3 #
Мт 26:6–13· Ів 12:1–8· Лк 7:36–50 Коли був Він у Витанії в домі Симона прокаженого і сидів за столом, прийшла жінка, яка мала алебастрову посудину чистого дорогоцінного нардового мира#14:3 миро — запашна олія.. Надбивши алебастрову посудину, вона вилила миро на Його голову.
4Деякі обурювалися між собою [і говорили]: Навіщо така трата мира?
5 #
Мт 9:30 Це миро можна продати більше ніж за триста динаріїв#14:5 динарій — римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. і роздати бідним! Тож докоряли їй.
6А Ісус сказав: Облиште її. Навіщо завдаєте їй болю? Вона добре діло зробила Мені!
7 #
Повт 15:11· Мр 2:20 Ви завжди маєте бідних біля себе і будь-коли можете робити їм добро; Мене ж не завжди ви маєте.
8 #
Мр 16:1 Що вона могла — те й зробила: заздалегідь намастила Моє тіло перед похороном.
9 #
Мр 1:15; 16:15 Запевняю вас: де тільки буде проповідуватися [це] Євангеліє в усьому світі, — те, що вона зробила, буде сказано в її пам’ять!
Юда погоджується видати Ісуса
10 #
Мт 26:14–16· Лк 22:3–6 Юда Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати їм Його.
11А як вони це почули, то зраділи й обіцяли йому срібняків дати. І він шукав, як би Його в слушний час видати.
Ісус споживає зі Своїми учнями пасху
12 #
Мт 26:17–19· Лк 22:7–13 #Вих 12:14–21· Повт 16:2 Першого дня Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, Його учні говорять Йому: Де Ти хочеш, щоб ми пішли приготувати пасху, аби Ти спожив?
13 #
Мт 17:27 Він посилає двох Своїх учнів і каже їм: Ідіть до міста, зустріне вас чоловік, який буде нести в глечикові воду, — ступайте за ним.
14 #
Мр 11:3 Куди він увійде, скажіть господареві того дому, що Вчитель каже: Де Моя світлиця, в якій Я буду споживати з Моїми учнями пасху?
15І він вам покаже велику кімнату: прибрану, готову; там ви і приготуйте для нас.
16І відійшли учні, і прийшли в місто, і знайшли так, як Він сказав їм, — і приготували пасху.
17 #
Мт 26:20–25· Лк 22:21–23· Ів 13:21–26 А коли настав вечір, Він прийшов з дванадцятьма.
18 #
Пс 40:10 І як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав: Запевняю вас, що один з вас, який їсть зі Мною, видасть Мене.
19Вони почали сумувати й один за одним запитували Його: Чи не я? [І інший: Чи це не я?]
20Він же сказав їм: Один з дванадцятьох, хто вмочає зі Мною в одній мисці.
21І хоча Син Людський іде так, як написано про Нього, та горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий. Краще було б тій людині не народитися!
22 #
Мт 26:26–29· Лк 22:15–20· 1Кор 11:23–25 #Мр 6:41; 8:7· Лк 24:30 Коли вони їли, [Ісус] узяв хліб, поблагословив, переломив, подав їм і сказав: Прийміть, [споживайте], це тіло Моє!
23І взявши чашу, Він віддав подяку, подав їм — і всі пили з неї.
24 #
Вих 24:8· Зах 9:11· Єр 31:31,34· Євр 9:20· Іс 53:11 І Він промовив до них: Це кров Моя [Нового] Завіту, яка проливається за багатьох.
25Запевняю вас, що більше не буду пити з плоду виноградного аж до того дня, коли його буду пити новим у Божому Царстві!
26 #
Мт 26:30–35· Лк 22:31–34· Ів 13:36–38 #Лк 22:39· Ів 18:1 І, заспівавши, вони вийшли на Оливну гору.
Усі учні спокусяться
27 #
Зах 13:7· Мт 9:36 І каже їм Ісус: Усі ви спокуситеся, бо написано: Вражу Пастиря — і розбредуться вівці.
28 #
Мр 16:7 Але потім, коли Я воскресну, то випереджу вас у Галилеї.
29А Петро сказав Йому: Хоч і всі спокусяться, але не я!
30 #
Мр 14:72 Та Ісус йому сказав: Запевняю тебе, що ти нині, цієї ж ночі, перш ніж двічі заспіває півень, тричі відречешся від Мене!
31 #
Ів 11:16 Однак він ще сильніше запевняв: Хоч мав би я померти з Тобою, — все одно не відречуся від Тебе! Так само говорили й усі інші.
Ісус молиться в Гетсиманії
32 #
Мт 26:36–46· Лк 22:39–46 #Ів 18:1· Євр 5:7 І прийшли вони до місця, що зветься Гетсиманія; Він каже Своїм учням: Посидьте тут, поки Я помолюся.
33 #
Мт 17:1 Він узяв із Собою Петра, Якова та Івана і почав сумувати й тривожитися,
34 #
Пс 41:6,12; 42:5· Йона 4:9· Сир 37:2· Ів 12:27 та казати їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя, — залишайтеся тут і пильнуйте!
35Відійшовши трохи, Він упав на землю і молився, щоб, коли це можливо, оминула Його ця година.
36 #
Рим 8:15· Гал 4:6· Мр 10:27,38 І Він казав: Авва, Отче! Для Тебе можливе все! Забери цю чашу від Мене! Але хай буде не те, що Я хочу, але те, що Ти!
37 #
Мр 3:16 Він приходить і знаходить, що вони заснули, і каже Петрові: Симоне, ти спиш? Чи не міг ти попильнувати однієї години?
38 #
Мт 6:13· Пс 50:14 Пильнуйте й моліться, щоб не потрапити в спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне!
39І Він пішов знову, помолився, промовивши ті самі слова.
40 #
Мр 9:6 А повернувшись, знайшов, що вони знову спали, бо очі їхні стали важкими, — та й не мали що відповісти.
41 #
Гал 2:15 Він приходить утретє і каже їм: Ви ще спите й відпочиваєте? Досить, прийшла година: і ось, Син Людський видається в руки грішників.
42 #
Ів 14:31 Уставайте, ходімо! Вже підійшов Мій зрадник!
Схоплення Ісуса
43 #
Мт 26:47–56· Лк 22:47–53· Ів 18:2–12 Він ще говорив, як ураз з’явився Юда, один із дванадцятьох, і з ним юрба з мечами та киями, — від первосвящеників, книжників і старших.
44Той, хто зрадив Його, дав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то є Він; схопіть Його та уважно ведіть!
45 #
Мр 9:5 І прийшовши, він відразу підійшов до Нього і каже: Учителю! — і поцілував Його.
46Вони ж наклали свої руки на Нього і схопили Його.
47Один із тих, які стояли, вихопив меча і вдарив раба первосвященика й відтяв йому вухо.
48Ісус сказав їм у відповідь: Як проти розбійника ви вийшли з мечами та киями, щоб Мене схопити.
49 #
Лк 19:47· Іс 53:7 Щодня був Я з вами, навчав у храмі, однак ви не схопили Мене. Але нехай збудеться Писання!
50 #
Ів 16:32 І, залишивши Його, усі учні втекли.
51А один юнак ішов за Ним, обгорнувшись по нагому в покривало. Вони схопили і його.
52 #
Ам 2:16 Та він, залишивши покривало, втік [від них] голим.
Суд над Ісусом у первосвященика
53 #
Мт 26:57· Лк 22:54· Ів 18:13–15 А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники.
54Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню.
55 #
Мт 26:59–68· Лк 22:63–65,67–71· Ів 18:19–24 #Мр 15:1 А первосвященики і весь синедріон#14:55 синедріон — вищий урядовий і судовий орган юдеїв. шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили.
56 #
Повт 17:6; 19:15 Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися.
57Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так:
58 #
Мр 15:29· Ів 2:19–21; 4:21,23· Дії 6:14· 2Кор 5:1· Євр 9:11 Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний!
59Але й це їхнє свідчення не підтвердилося.
60Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать?
61 #
Мр 15:5· Іс 53:7· Мр 8:29; 1:11 Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного?
62 #
Дан 7:13· Пс 109:1 А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних!
63Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки?
64 #
Лев 24:16· Ів 19:7· Мр 10:33 Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти.
65 #
Мр 10:34 Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя.
Зречення Петра
66 #
Мт 26:69–75· Лк 22:56–62· Ів 18:17,25–27 Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика,
67побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином!
68Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень.
69Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них.
70Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна].
71А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять.
72 #
Мр 14:30; 11:21 І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)