Екклезiяст 10
10
1Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
2Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч. 3Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний. 4Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
5Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря: 6на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині! 7Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби... 8Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить. 9Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними. 10Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому! 11Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний. 12Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
13початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство. 14Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому? 15Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста. 16Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
17Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п’яниці! 18Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах. 19Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати. 20Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Currently Selected:
Екклезiяст 10: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Екклезiяст 10
10
1Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.
2Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч. 3Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний. 4Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.
5Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря: 6на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині! 7Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби... 8Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить. 9Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними. 10Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому! 11Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний. 12Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:
13початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство. 14Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому? 15Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста. 16Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!
17Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п’яниці! 18Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах. 19Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати. 20Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962