Екклезiяст 7
7
1Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
2Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! 3Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! 4Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. 5Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, 6бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!... 7Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! 9Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. 10Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це. 11Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
12бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. 13Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? 14За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! 15В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. 16Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? 17Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? 18Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. 19Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. 20Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, 21тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, 22знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших! 23Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
24Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? 25Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! 26І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! 27Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! 28Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... 29Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Currently Selected:
Екклезiяст 7: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Екклезiяст 7
7
1Краще добре ім’я від оливи хорошої, а день смерти людини від дня її вродження!
2Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, і живий те до серця свого бере! 3Кращий смуток від сміху, бо при обличчі сумнім добре серце! 4Серце мудрих у домі жалоби, а серце безглуздих у домі веселощів. 5Краще слухати докір розумного, аніж слухати пісні безумних, 6бо як тріскот тернини під горщиком, такий сміх нерозумного. Теж марнота й оце!... 7Коли мудрий кого утискає, то й сам нерозумним стає, а хабар губить серце.
8Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого! 9Не спіши в своїм дусі, щоб гніватися, бо гнів спочиває у надрах глупців. 10Не кажи: Що це сталось, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудрости ти запитався про це. 11Добра мудрість з багатством, а прибуток для тих, хто ще сонечко бачить,
12бо в тіні мудрости як у тіні срібла, та користь пізнання у тому, що мудрість життя зберігає тому, хто має її. 13Розваж Божий учинок, бо хто може те випростати, що Він покривив? 14За доброго дня користай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по собі не знайшла! 15В днях марноти своєї я всього набачивсь: буває справедливий, що гине в своїй справедливості, буває й безбожний, що довго живе в своїм злі. 16Не будь справедливим занадто, і не роби себе мудрим над міру: пощо нищити маєш себе? 17Не будь несправедливим занадто, і немудрим не будь: пощо маєш померти в нечасі своїм? 18Добре, щоб ти ухопився за це, але й з того своєї руки не спускай, бо богобоязний втече від усього того. 19Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, що в місті. 20Немає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила, 21тому не клади свого серця на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, 22знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших! 23Усе це я в мудрості випробував, і сказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!
24Далеке оте, що було, і глибоке, глибоке, хто знайде його? 25Звернувся я серцем своїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудрість і розум, та щоб пізнати, що безбожність глупота, а нерозум безумство! 26І знайшов я річ гіршу від смерти то жінку, бо пастка вона, її ж серце тенета, а руки її то кайдани!... Хто добрий у Бога врятований буде від неї, а грішного схопить вона! 27Подивися, оце я знайшов, сказав Проповідник: рівняймо одне до одного, щоб знайти зрозуміння! 28Чого ще шукала душа моя, та не знайшла: я людину знайшов одну з тисячі, але жінки між ними всіма не знайшов!... 29Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!...
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962