Iсая 33
33
1Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням! 3Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди. 4І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї. 5Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. 6І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його. 7Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру. 8Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину... 9Сумує та слабне земля, засоромився й в’яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили... 10Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! 11Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере... 12І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені... 13Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу? 15Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, 16той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена! 17Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку. 18Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти? 19Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти. 20Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. 21Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його. 22Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе! 23Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть. 24І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Currently Selected:
Iсая 33: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Iсая 33
33
1Горе тобі, що пустошиш, хоч сам не спустошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пустошити скінчиш, опустошений будеш, коли грабувати скінчиш, тебе пограбують...
2Господи, змилуйсь над нами, на Тебе надіємось ми! Будь їхнім раменом щоранку та в час утиску нашим спасінням! 3Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого вивищення розпорошаться люди. 4І ваша здобич збереться, як збирають тих коників, як літає ота сарана, так кидатись будуть на неї. 5Величний Господь, бо на височині пробуває; Він наповнив Сіон правосуддям та правдою. 6І буде безпека за часу твого, щедрота спасіння, мудрости та пізнання. Страх Господній буде він скарбом його. 7Тож по вулицях їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провісники миру. 8Биті дороги порожніми стали, нема мандрівця на дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міста, злегковажив людину... 9Сумує та слабне земля, засоромився й в’яне Ливан, став Сарон немов пуща, Башан та Кармел своє листя зронили... 10Нині воскресну, говорить Господь, нині прославлюсь, нині буду вознесений! 11Заваготієте сіном, стерню ви породите; дух ваш огонь, який вас пожере... 12І стануть народи за місце паління вапна, за тернину потяту, і будуть огнем вони спалені... 13Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі, Мою силу!
14Затривожились грішні в Сіоні, і трепет безбожних обняв... Хто з нас мешкатиме при жерущім огні? Хто з нас мешкати буде при вічному огнищіу? 15Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридиться зиском насилля, хто долоні свої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопролиття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, 16той перебуватиме на високостях, скельні твердині його недоступна оселя, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена! 17Твої очі побачать Царя в Його пишній красі, будуть бачити землю далеку. 18Твоє серце роздумувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчислює башти? 19Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязикого, якого не можна було б зрозуміти. 20Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібрань, очі твої вгледять Єрусалим, мешкання спокійне, скинію ту незрушиму, кілля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться. 21Бо величний Господь для нас тільки отам, місце потоків й просторих річок, не ходить по ньому весловий байдак, і міцний корабель не перейде його. 22Бо Господь наш суддя, Господь законодавець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе! 23Опустилися шнури твої, не зміцняють підвалини щогли своєї, вітрил не натягують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, і навіть криві грабуватимуть. 24І не скаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962