Iсая 38
38
1Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...
2І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, 3та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем! 4І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: 5Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п’ятнадцять літ, 6і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. 7І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: 8ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було. 9Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
10Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму... 11Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини... 12Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі... 13Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною... 14Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене! 15Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі! 16Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене! 17Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої, 18бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. 19Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою! 20Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя! 21А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає! 22А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
Currently Selected:
Iсая 38: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Iсая 38
38
1Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити...
2І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, 3та й сказав: О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх! І заплакав Єзекія ревним плачем! 4І було Господнє слово до Ісаї, говорячи: 5Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п’ятнадцять літ, 6і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто. 7І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: 8ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було. 9Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
10Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму... 11Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини... 12Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі... 13Я кричав аж до ранку... Він, як лев, поторощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною... 14Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости... Господи, причавлений я, поручися за мене! 15Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі! 16Господи, на них, на словах Твоїх, житимуть люди, і в усьому цьому життя моєї душі, уздоров же мене й оживи Ти мене! 17Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої, 18бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти... Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу. 19Живий, тільки живий Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою! 20Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя! 21А Ісая сказав: Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, і видужає! 22А Єзекія промовив: Який знак, що я ввійду до Господнього дому?
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962