Вiд Матвiя 11
11
1І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2Прочувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, 3щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? 4Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: 5Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина... 6І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! 7Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м’які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м’яке, по палатах царських. 9По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. 10Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! 11Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! 12Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. 13Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. 14Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. 15Хто має вуха, нехай слухає! 16До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп’ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... 18Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. 19Прийшов же Син Людський, що їсть і п’є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п’яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами. 20Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: 21Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. 22Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! 23А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. 24Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!... 25Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
26Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! 27Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. 28Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! 29Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. 30Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Currently Selected:
Вiд Матвiя 11: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Вiд Матвiя 11
11
1І сталось, коли Ісус перестав навчати дванадцятьох Своїх учнів, Він звідти пішов, щоб учити, і по їхніх містах проповідувати.
2Прочувши ж Іван у в’язниці про дії Христові, послав через учнів своїх, 3щоб Його запитати: Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого? 4Ісус же промовив у відповідь їм: Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви чуєте й бачите: 5Сліпі прозрівають, і криві ходять, стають чистими прокажені, і чують глухі, і померлі встають, а вбогим звіщається Добра Новина... 6І блаженний, хто через Мене спокуси не матиме! 7Як вони ж відійшли, Ісус про Івана почав говорити народові: На що ви ходили в пустиню дивитися? Чи на очерет, що вітер гойдає його?
8Та на що ви дивитись ходили? Може на чоловіка, у м’які шати одягненого? Аджеж ті, хто носить м’яке, по палатах царських. 9По що ж ви ходили? Може бачити пророка? Так, кажу вам, навіть більш, як пророка. 10Бо це ж той, що про нього написано: Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця, який перед Тобою дорогу Твою приготує! 11Поправді кажу вам: Між народженими від жінок не було більшого над Івана Христителя! Та найменший у Царстві Небеснім той більший від нього! 12Від днів же Івана Христителя й досі Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто вживає зусилля, хапають його. 13Усі бо Пророки й Закон до Івана провіщували. 14Коли ж хочете знати, то Ілля він, що має прийти. 15Хто має вуха, нехай слухає! 16До кого ж цей рід прирівняю? До хлоп’ят він подібний, що на ринку сидять та вигукують іншим,
17і кажуть: Ми вам грали, а ви не танцювали, ми співали вам жалібно, та не плакали ви... 18Бо прийшов був Іван, що не їв і не пив, вони ж кажуть: Він демона має. 19Прийшов же Син Людський, що їсть і п’є, вони ж кажуть: Чоловік ось, ласун і п’яниця, Він приятель митників і грішників. І виправдалася мудрість своїми ділами. 20Ісус тоді став докоряти містам, де відбулося найбільш Його чуд, що вони не покаялись: 21Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то в Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони каялися в волосяниці та в попелі. 22Але кажу вам: Легше буде дня судного Тиру й Сидону, ніж вам! 23А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш. Бо коли б у Содомі були відбулися ті чуда, що в тобі вони стались, то лишився б він був по сьогоднішній день. 24Але кажу вам, що содомській землі буде легше дня судного, аніж тобі!... 25Того часу, навчаючи, промовив Ісус: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив.
26Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби! 27Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. 28Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! 29Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм. 30Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962