Вiд Матвiя 14
14
1Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
2і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... 3Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. 4Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! 5І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. 6А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. 7Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. 8А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!... 9І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. 10І послав стяти Івана в в’язниці. 11І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... 12А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. 13Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. 15А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. 16А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! 17Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п’ятеро хліба й дві рибі. 18А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. 19І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. 20І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... 21Їдців же було мужа тисяч із п’ять, крім жінок і дітей. 22І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. 24А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. 25А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. 26Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... 27А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! 28Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. 29А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. 30Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... 31І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? 32Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. 33А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! 34Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
35А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. 36І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
Currently Selected:
Вiд Матвiя 14: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Вiд Матвiя 14
14
1Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса,
2і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... 3Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. 4Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! 5І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. 6А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. 7Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. 8А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!... 9І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. 10І послав стяти Івана в в’язниці. 11І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... 12А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. 13Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним.
14І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. 15А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. 16А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! 17Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим тут, тільки п’ятеро хліба й дві рибі. 18А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. 19І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п’ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. 20І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... 21Їдців же було мужа тисяч із п’ять, крім жінок і дітей. 22І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить.
23Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. 24А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. 25А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. 26Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... 27А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! 28Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. 29А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. 30Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... 31І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? 32Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. 33А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий! 34Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську.
35А люди тієї місцевости, пізнавши Його, сповістили по всій тій околиці, і до Нього принесли всіх хворих. 36І благали Його, щоб бодай доторкнутися краю одежі Його. А хто доторкавсь, уздоровлений був.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962