Приповiстi 14
14
1Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. 28У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Currently Selected:
Приповiстi 14: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
Приповiстi 14
14
1Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти. 28У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962