Екклезiяст 7
7
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин. 2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця. 3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим. 4Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому. 5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних; 6Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота. 7Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце. 8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться. 9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться. 10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм. 11Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце; 12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є. 13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив? 14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати. 15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй; 16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити? 17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу? 18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того. 19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї. 20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши; 21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить; 22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим. 23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене. 24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить? 25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, - 26І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею. 27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним! 28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї. 29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Currently Selected:
Екклезiяст 7: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Екклезiяст 7
7
1Добра слава лучша над пахущі мастї, а день смертї лучше родин. 2Лучше йти в дім, де плачуть, нїж у такий, де бенкетують; усї бо люде так закінчують, а живущий прийме се до серця. 3Сумуваннє лучше сьміху; бо в смутку стає серце лїпшим. 4Серце мудрих - у сумному дому, а серце дурних - у веселому. 5Лучше слухати докір од мудрого, нїж піснї дурних; 6Бо реготаннє дурневе - се тріск тернини під казаном. Се теж марнота. 7Коли мудрий тїснить других, - стається дурним, та й подарунки псують серце. 8Кінець справи лучше початку, а покірний лучше такого, що високо несеться. 9Не давай духу хутко в гнїв попадати, гнїв бо в серцї в дурних гнїздиться. 10Не кажи: Чому то давні часи були лучші теперешніх? бо не мудрість надихає тебе сим питаннєм. 11Мудрість із достатком - річ добра, іменно же про тих, що бачать сонце; 12Бо під її захистом так, як під захистом гроша; та знаннє переважує ще тим, що мудрість дає життє тому, в кого вона є. 13Приглядайсь управі Божій; бо хто б те випростав, що він скривив? 14У днї щасливі заживай добра, а в днї нещасливі - розумуй: Бог так само сотворив сей, як і той, щоб чоловік нїчого не міг проти його сказати. 15На все надививсь я за днїв марного життя мого, й на се, що праведний гине в своїй праведностї, а безбожний живе довго в безбожностї своїй; 16Та ти не будь надто строгим і не показуй себе мудрим над міру: чому тобі себе губити? 17Не бувай надто грішним і безумним; чому бо тобі вмірати не свого часу? 18Добре чинити меш, придержуючись одного й не занедбуючи другого: хто боїться Бога, той уйде всього того. 19Мудрість дає мудрому більше сили, нїж у десятьох старшин у городї. 20Нема на сьвітї такого праведного чоловіка, щоб чинив добро, нїколи не грішивши; 21Тим то не на кожне слово зважай, що говорять, щоб не почути тобі часом, як твій власний слуга тобі лихословить; 22Твоя бо совість мусить сказати тобі, що й ти нераз лихословив другим. 23Усе це розбірав я по мудрому; я бо сказав собі: Хочу бути мудрий; та мудрість далеко від мене. 24Далеко все, і глибоко, так глибоко! хто дослїдить? 25Я звернув серце моє на се, щоб розізнати, вислїдити та розиськати мудрість і розум, і пізнати погань дурноти, незнання та безумностї, - 26І дознався, що гірше, нїж смерть - се женщина, бо вона - сїть; серце в неї капкани, а руки - ланцюги. Хто добрий перед Богом, - урятуєсь від неї, а грішник спіймається нею. 27От що я знайшов, каже проповідник, розвідуючи одно за одним! 28А ще чого шукала душа моя, а я не знайшов? Знайшов я одного мужчину між тисячею, женщини ж нї однієї. 29Тільки се я знайшов, що Бог сотворив чоловіка правим, та люде пустились на всякі вигади.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in