Iсая 33
33
1Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують. 2Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї! 3Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні, 4І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь. 5Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю. 6І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм. 7Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть. 8Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто - нїщо люде в його. 9Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли. 10Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору. 11Вагонїєте від сїна, - вродите солому; подих ваш - огонь, він же й пожере вас. 12І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні. 13Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою. 14Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя? 15А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити, 16Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його. 17Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку; 18Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти? 19Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним. 20Подивися на Сиона, - се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься. 21Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде. 22Бо Господь - суддя нам, Господь - законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас. 23Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати. 24І нїхто з осадників не скаже: "я не здужаю", а людям, що там будуть жити, відпустяться всї гріхи їх.
Currently Selected:
Iсая 33: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Iсая 33
33
1Горе тобі, пустошнику, що його не пустошено, (горе тобі) грабіжнику, що його не рабували! Бо, як скінчиш пустошити, то й тебе спустошать; а як скінчиш рабувати, то й тебе зрабують. 2Господи, помилуй нас: на тебе вповаєм; будь нам правицею з раннього ранку, й нашим рятунком у нуждї! 3Перед грозою голосу твого повтїкають народи; коли ти встанеш, розсїються невірні, 4І будуть збірати добичу по вас, як гусїнниця збірає, кинуться на все, як сарана кидаєсь. 5Високий Господь, що живе на висотах; він сповнить Сион судом і справедливостю. 6І настануть про тебе часи безпечні, богацтво спасення, мудростї й знання, а страх Господень буде скарбом твоїм. 7Ось, потужні їх кричать на улицях, а посли примирні гірко плачуть. 8Стало пусто на дорогах, нема подорожних; поламав він умову, повалив місто - нїщо люде в його. 9Земля сумує, млїє; Ливан у стидї, завмірає; Сарон став, як пустиня, а Базан з Кармелем і листє втеряли. 10Отже я тепер устану, говорить Господь, тепер піднімусь, здіймусь у гору. 11Вагонїєте від сїна, - вродите солому; подих ваш - огонь, він же й пожере вас. 12І тодї будуть погане, як горюща вапна, як порубана тернина, згорять ув огні. 13Слухайте, далекі, що я задумав вчинити, та й ви, близькі, пізнайте силу мою. 14Затремтять грішники на Сионї; переляк огорне безбожних: хто ж зміж нас зможе жити коло огню, що все пожерає, хто з нас видержить коло вічного поломя? 15А вже ж тілько той, хто ходить в справедливостї й говорить правду; хто цурається наживи з грабежі; хто вдержує руки від підкупу, хто на задуми кріваві уші затикає, й закриває свої очі, щоб зла й не бачити, 16Такий жити ме, мов на висотах, мов за неприступними скелями схорониться; хлїб його йому подасться, й вода не зсякне в його. 17Очі твої побачать Царя в славі його, увидять землю далеку; 18Серце твоє буде тілько згадувати про страшне минуле: де той, що лїчив данину? де той, що робив перепись? де той, що розглядував башти? 19Не побачиш більше люду жорстокого з глухою недослухною мовою, з язиком чудовищним, невторопним. 20Подивися на Сиона, - се місто сьвяточних зборів наших, а очі твої побачать Ерусалим, пробуток мирний, незрушимий намет; стовпи його нїколи нїхто не вирве, й нї одна поворозка не пірветься. 21Там Господь великий у нас витає, замість рік та перекопів широких; туди не ввійде нїяке веслове судно, анї корабель не перейде. 22Бо Господь - суддя нам, Господь - законодавець нам, Господь царь наш; він спасе нас. 23Твої ж (Ассуре) линви послабли, не вдержать щогли, не натягують вітрила. А тодї настане велике паюваннє здобичі, навіть калїки будуть жакувати. 24І нїхто з осадників не скаже: "я не здужаю", а людям, що там будуть жити, відпустяться всї гріхи їх.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in