Левит 26
26
1Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш. 2Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь. 3Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти, 4То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої. 5І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій. 6І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій. 7І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами. 8І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами. 9І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами. 10І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим. 11І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя; 12І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом. 13Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись. 14Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх, 15І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душа ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій; 16Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його. 17І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами. 18Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші. 19І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь. 20І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого. 21А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші. 22І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші. 23Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене, 24Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші. 25І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові. 26Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь. 27Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене, 28Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші. 29І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете, 30І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами. 31І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших. 32І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші з'жахнуться, що пробувають у їй. 33І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну. 34Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами. 35По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй. 36А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним. 37І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими. 38І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля; 39Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними. 40І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене, 41Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої, 42То я спогадаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю. 43Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала. 44Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх. 45Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь. 46Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея.
Currently Selected:
Левит 26: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Левит 26
26
1Не будете робити собі балванів, нї вирізувати образів, нї ставити стовпів, і каменїв з образами не ставляти мете в землї вашій, щоб перед ними бити поклони. Я Господь, Бог ваш. 2Суботи мої мусите держати, і в сьвятинї благовіти. Я Господь. 3Коли будете ходити в установах моїх і будете заповідї мої хоронити і сповняти, 4То давати му вам дощі у свій час, і родити ме земля жниво своє і дерево приносити ме плоди свої. 5І час молочення тревати ме в вас до збору виноградини, а збір виноградини тревати ме до сїйби; і їсти мете хлїб ваш до наситу і жити мете з упокоєм у землї вашій. 6І дам я мир в країнї, і лежати мете собі, і нїхто не буде непокоїти вас; і вигублю хижого зьвіра в країнї, і меч не проходити ме по землї вашій. 7І будете гонити ворогів ваших, і падати муть вони од меча перед вами. 8І пятеро вас гнати ме сотню, а сотеро вас гнати ме десять тисяч, і падати муть вороги ваші од меча перед вами. 9І обернусь до вас, і страшними зроблю вас, і намножу вас, і держати му завіт мій з вами. 10І будете їсти давнолїтні плоди, і прятати давнолїтне перед новим. 11І поставлю храмину мою посеред вас, і не гидувати ме вами душа моя; 12І ходити му проміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете моїм людом. 13Я Господь, Бог ваш, що вас вивів із Египецької землї, щоб ви не були підневолені їм; і розірвав я зазвори ярма вашого, і дав вам ходити випроставшись. 14Коли ж не послухаєте мене і не будете сповняти всїх заповідей моїх, 15І коли зневажите установи мої, і гордувати ме душа ваша присудами моїми, так що не сповняти мете всї заповідї мої і зломите заповіт мій; 16Так я зроблю те саме з вами: я допущу на вас страх, сухоти і пропасницю, від якої почорнїє в очах і душа зомлїє; і сїяти мете марно насїннє ваше, вороги бо ваші пожеруть його. 17І поставлю лице моє проти вас, і побють вас вороги ваші; і запанують над вами ненавидники ваші, і втікати мете, хоч нїхто не буде гонити за вами. 18Коли ж і тодї не послухаєте мене, так усемеро побільшу кари ваші за гріхи ваші. 19І зломлю пиху потуги вашої, і зроблю небо над вами як залїзо, а землю вашу як мідь. 20І будете марнувати силу вашу, і не давати ме земля ваша жнива свого, а дерево на полї вашому не давати ме плоду свого. 21А коли ійти мете проти мене й не схочете слухати мене, так усемеро побільшу кари за гріхи ваші. 22І пущу зьвірину польову на вас, що вигубить дїтей ваших, і пожере скотину вашу, і вас поменьшить, та й опустїють шляхи ваші. 23Коли ж і після сього не покаєтесь та ійти мете проти мене, 24Так і сам я ійти му проти вас, і сам я побю вас усемеро за гріхи ваші. 25І допущу на вас меча, що помститься за завіт; а коли позабираєтесь у городи ваші, то пішлю морову кару серед вас, і віддам вас в руки ворогові. 26Як зломлю підпору вашу, хлїб, тодї пекти муть хлїб ваш десятеро молодиць в одній печі, і віддавати муть вам хлїб після ваги; і ви їстимете, та й не наїдати метесь. 27Коли ж і після сього не послухаєте мене да ійти мете проти мене, 28Так у палкому гнїву ійти му проти вас, і карати му вас усемеро за гріхи ваші. 29І їсти мете тїло синів ваших, і тїло дочок ваших їсти мете, 30І зруйную високостї ваші, і розібю стовпи ваші соняшні, та й кину трупа вашого на трупа ідольського, і гидувати ме душа моя вами. 31І зроблю городи ваші пустками, і спустошу сьвятощі ваші, і не прийму любих пахощів ваших. 32І спустошу країну вашу, так що й вороги ваші з'жахнуться, що пробувають у їй. 33І самих вас розпорошу проміж народами, і з мечем пожену за вами; і опустїє земля ваша, а городи ваші обернуться в руїну. 34Тодї буде собота на землї по всї днї опустїння її, а ви самі опинитесь у землї ворогів ваших; тодї лежати ме земля облогом, і втїшати меться своїми соботнїми часами. 35По всї днї опустїння свого спочивати ме вона, через те, що не віддихала в соботи ваші, як жили ви на їй. 36А хто останеться з вас, на того серце наведу страх в землї ворога його: і гнати ме його шелест летючого листу, і втїкати ме, як втїкають від меча, і падати ме, хоч нїхто не гнати меться за ним. 37І будуть падати одно через другого, наче перед мечем, хоч нїхто не гнати ме їх; і не буде в вас снаги, щоб остоятись перед ворогами вашими. 38І погибнете між народами, і пожере вас ворожа земля; 39Хто ж останеться з вас, ті потануть в беззаконнях своїх по ворожих землях, і в беззаконнях батьків своїх вкупі з ними. 40І будуть тодї признаватись вони в беззаконнях своїх і в беззаконнях батьків своїх, котрими спроневірились менї, та що ійшли проти мене, 41Та, що й я ійшов проти них, і загнав їх у землю ворогів їх. А коли тодї впокориться необрізане серце їх, і вони спокутують беззаконня свої, 42То я спогадаю завіт мій з Яковом, і також завіт мій з Ізааком, і завіт мій з Авраамом спогадаю, і землю спогадаю. 43Бо опустїє після них земля, і втїшати меться соботнїми часами своїми в час опустїння свого без них; самі ж вони приймати муть кару за беззаконня свої, через те, так через те, що судами моїми погордували і душа їх установами моїми гидувала. 44Тільки ж і тодї, як пробувати муть вони в землї ворогів своїх, не відкину їх від себе і не зогиджу їх собі так, щоб їх вигубити та зломити завіт мій з ними; я бо Господь, Бог їх. 45Нї! Спогадаю задля їх же самих завіт мій з предками їх, що вивів їх із Египецької землї перед очима народів, щоб їх Богом бути. Я Господь. 46Се установи, й присуди, і закони, що постановив Господь проміж собою й синами Ізрайлевими на Синай горі, через Мойсея.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in