Числа 32
32
1Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину. 2І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так: 3Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон, 4Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину. 5І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань. 6І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь? 7Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь? 8Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю: 9Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь. 10І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами: 11Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене. 12Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом. 13І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа. 14І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля. 15Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей. 16І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу; 17А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї. 18Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого. 19Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця. 20І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом, 21І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою, 22І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом. 23А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас. 24Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших. 25І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам. 26Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада; 27Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив. 28І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля; 29І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю; 30Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї. 31І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо. 32Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде. 33І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї. 34І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер, 35Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега, 36Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини. 37А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм, 38Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували. 39Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там. 40І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там. 41Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами. 42А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
Currently Selected:
Числа 32: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Числа 32
32
1Було ж в синів Рубена і в синів Гада буйної скотини багато, велика тьма; і бачили вони, що Язер земля і Гілеад земля як раз годяться про скотину. 2І прийшли синове Гадові й синове Рубенові, та й промовили до Мойсея і Елеазара сьвященника й до князїв громадських так: 3Атарот та Дибон та Язер та Нимра та Гесбон та Єлале та Себам та Небо та Бейон, 4Земля, що побив Господь перед громадою Ізрайлевою, се земля про скотину. 5І сказали вони: Коли знайшли ми ласку в очах твоїх, оддай сю землю слугам твоїм у державу, не переводь нас через Йордань. 6І каже Мойсей синам Гадовим та синам Рубеновим: Так браттє ваше пійде на війну, а ви ту зостанетесь? 7Чого ж одхиляєте ви серце синів Ізрайлевих, щоб перейти в он тую землю, що надїлив їм Господь? 8Так зробили батьки ваші, як я посилав їх у Кадес-Барнеа, розгледїти землю: 9Вони добрались до долини Есколя і розглянули землю; а потім відхилили вони серце синів Ізраїля, щоб вони не йшли в землю, що надїлив їм Господь. 10І запалав Господь гнївом того часу і поклявся словами: 11Люде ті, що вийшли з Египту, від двайцяти років і старше, не побачять землї, що про неї я клявся Авраамові, та Ізаакові та Яковові, бо не зовсїм слухали вони мене. 12Окрім Калеба, сина Ефуна Кенизїя та Йозея Нуненка; сї бо завсїди ійшли слїдом за Господом. 13І запалав Господь гнївом проти Ізраїля, і допустив, щоб він блукав по степу сорок років, аж поки не вимерло все кодло, що коїло ледарство перед очима Господа. 14І се постали ви намість батьків ваших, одріддє грішників, щоб іще побільшити лютість гнїва Господнього на Ізраїля. 15Коли ж ви одвернетесь від його, так держати ме сей нарід ще довше у степу, і погубите ви увесь нарід сей. 16І приступили вони до його та й промовляли: Побудуємо тут кошарі для стад наших і міста про дїтвору нашу; 17А самі чим швидче узброїмось та й рушимо поперед синів Ізрайлевих, аж приведемо їх на займища їх; а дїти наші остануться в утверджених містах задля осадників країни сієї. 18Не вернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїлевих не дістане наслїддя свого. 19Бо не хочемо дїлити з ними наслїддя по другім боцї Йорданї, тим що досталось нам наслїддє наше по сїм боцї Йорданї, на схід соньця. 20І каже їм Мойсей: Коли так зробите се дїло, коли узброїтесь на війну перед Господом, 21І всї між вами, що узброєні, пійдуть перед Господом за Йордань, покіль він не прожене ворогів своїх перед собою, 22І впокорена буде земля Господеві, а ви тодї вернетесь, то будете безвинні перед Господом і перед Ізраїлем; і буде земля ся власностю вашою перед Господом. 23А коли так не вчините, то согрішили ви проти Господа; і знайте, що гріх ваш знайде вас. 24Будуйте собі міста про малечу вашу і кошарі про дрібну скотину вашу, та справдїте, що вийшло з уст ваших. 25І промовили сини Гадові і сини Рубенові до Мойсея так: Слуги твої вчинять, що добродїй наш повелїв нам. 26Малеча наша, жени наші, стада наші й уся наша скотина будуть там, у городах Гілеада; 27Твої ж слуги, усї на війну узброєні, пійдуть перед Господом на війну, як добродїй мій промовив. 28І повелїв про них Мойсей Елеазарові, сьвященникові, та Йозейові Нуненкові, та головам батькових поколїнь Ізраїля; 29І каже до них Мойсей: Коли всї узброєні сини Гадові і сини Рубенові перейдуть з вами перед Господом через Йордань, і впокорена буде земля ся перед вами, так оддасьте їм у державу Гілеад землю; 30Коли ж не узброєні перейдуть вони з вами, тодї нехай оселяться між вами в Канаан землї. 31І відповіли синове Гадові та синове Рубенові кажучи: Як казав Господь слугам твоїм, так зробимо. 32Перейдемо узброєні перед Господом у Канаан землю, а наша наслїдня держава нехай по сїм боцї Йорданї буде. 33І надїлив їм Мойсей, синам Гадовим та синам Рубеновим та половинї поколїння Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморіїв, та царство Ога, царя Базанського, землю з городами її, у всїх границях її, міста по всїй країнї. 34І побудували сини Гадові: Дибон да Атарот та Ароер, 35Та Атарот-Шофан, та Язер, та Йогбега, 36Бет-Нимра і Бет-Гаран, утверджені міста і кошарі для дрібної скотини. 37А сини Рубенові побудували: Гезбон та Єлале та Кирятаїм, 38Та Небо та Бааль-Меон, перемінивши їх імена, та Сибму; і подавали нові прізвища містам, що побудували. 39Сини ж Макіра Манассеєнка двинули на Гілеад і заняли його; і прогнали Аморіїв, що жили там. 40І надїлив Мойсей Макірові Манассеєнкові Гілеад; і він осївся там. 41Яір же Манассієнко пійшов і заняв села їх та й назвав їх Яіровими селами. 42А Нобах двинув і заняв Кенат і займища його та й назвав його своїм імям Нобах.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in