Приповiстi 23
23
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва; 2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий. 3На ласощі його не надься: се оманлива страва. 4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. 5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. 6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; 7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі. 8Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш. 9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої. 10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, 11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе. 12Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних. 13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре; 14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої. 15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти; 16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право. 17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм; 18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна. 19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву. 20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, - 21Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. 22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. 23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки. 24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним. 25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться. 26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі. 27Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка; 28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників. 29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? 30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. 31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає! 32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. 33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, 34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї; 35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Currently Selected:
Приповiстi 23: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Приповiстi 23
23
1Коли засядеш їсти з князем укупі, то вважай добре, як стоїть перед тобою страва; 2Вложи собі хоч би ножа в горло, коли ти надто ласий. 3На ласощі його не надься: се оманлива страва. 4В достатки не силкуйсь великі вбиватись; залиши такі гадки твої. 5Подивишся на них, а їх уже й немає; багацтво бо собі, мов крила, поробить, та, немов орел, ід небу полине. 6Не їж страви у скупаря зависного й не надься на ласощі його; 7Бо які нещирі мисли в його, такий і він: "Іж і пий!" - припрошує він, а серце його не при тобі. 8Шматок, що з'їв, рад будеш вернути, й добрі слова твої ти надармо втратиш. 9При дурневі не говори, він бо знехтує розумні речі твої. 10Давньої межі не пересувай й не вривайся в сирітське поле, 11Заступник бо в них сильний; він вмішається в справу їх проти тебе. 12Прихили серце твоє до науки, й уши твої - до слів розумних. 13Некараним твого хлопця не лишай; як укараєш його лозиною - він не вмре; 14Ти покараєш його лозиною й врятуєш душу його од преисподньої. 15Мій сину! коли серце в тебе буде мудре, то й моє серце буде радїти; 16Ба й все внутро моє буде веселитись, коли уста твої говорити муть право. 17Не завидуй в серцї ледачим; нехай по всяк день перебуває воно в страсї Господнїм; 18Бо є будущина, й надїя твоя не буде марна. 19Слухай, сину мій, і будь мудрим, та справляй серце твоє на дорогу праву. 20Не бувай між тими, що впиваються вином, анї між тими, що переїдаються мясивом, - 21Пяницї бо й немірні з'убожіють, а довге їх спаннє вбере їх у лахи. 22Слухняним батьку будь, що від него родився, не нехтуй неньки, хоч вона буде вже й старенька. 23Купуй правду, й не збувай мудростї, науки й розуму нї за які достатки. 24Отець праведного веселиться, і хто мудрого вродив, радується ним. 25Нехай же радїє й твій отець, і ненька, що тебе зродила, нехай веселиться. 26Оддай менї твоє, мій сину, серце, а путь мою нехай твої стережуть очі. 27Блудниця - се глибока пропасть; тїсний колодїзь - чужая жінка; 28Мов харцизяка, вона засїдає, й намножує між людьми переступників. 29У кого зойки? у кого стогін? у кого сварка? у кого горе? хто ранить без причини? в кого червоні очі? 30У тих, що при винї седять довго, у тих, що в напитках дошукуються аж гущі-приправи. 31Не призирайся вину, як у кубку грає, як гарно сьвітиться й легко осїдає! 32Опісля воно укусить, як гадюка, мов гаспид-василиск, отрути впустить. 33Очима будеш ти на жен чужих дивитись, і серце в тебе розворотне промовить, 34І будеш ти, як той, що дремле серед моря, мов той, що в горі спить на щоглї; 35Били, мовляв, мене, а мене не болїло, товкли мене, я ж того не чув; як розбуркаюсь, то знов почну того ж шукати.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in