Приповiстi 29
29
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку. 2Як много праведних, - люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне. 3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує. 4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її. 5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому. 6В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь. 7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи. 8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють. 9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою. 10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його. 11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її. 12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі. 13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло. 14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться. 15Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр. 16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель. 17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму. 18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону. 19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає. 20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його. 21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином. 22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить. 23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї. 24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє. 25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен. 26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь. 27Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.
Currently Selected:
Приповiстi 29: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Приповiстi 29
29
1Коли чоловіка картають, а він все таки тугошийий, то й буде розбитий, й не буде йому лїку. 2Як много праведних, - люде веселяться; як запанують же ледачі, тодї народ стогне. 3Хто любить мудрість, той отцеві втїха, хто ж з блудницями живе, той майно марнує. 4Правосуд царя скріпляє країну, хто ж бажає подарунків, - пустошить її. 5Хто леститься другу свому, стелить сїтї під ноги йому. 6В грісї в ледачого - сїть про його, а праведний - все веселий і радуєсь. 7Праведний щиро вникає у справу бідних, безбожний не розбірає справи. 8Люде розворотні ворохоблять місто, мудрі ж неспокій втихомиряють. 9Як мудрий із дурним заведе рахубу, то, чи гнїваєсь, чи сьміється, - не має спокою. 10Безвинного не люблять душогубцї, а праведні журяться про життє його. 11Дурний усю свою досаду виливає, а мудрий здержує її. 12Як любо панові слухати неправди, то й всї слуги в його ледачі. 13І бідні й деруни помішані з собою, та обох їх очам дає Господь сьвітло. 14Коли вбогих царь по правдї судить, то престол його на все утвердиться. 15Лоза й огроза - вони дають мудрість; та син, лишений на волю, соромить матїр. 16Як множаться безбожні люде, множиться й беззаконність, та праведні побачять їх погибель. 17Карай твого сина, а дасть спокій тобі, й принесе радість серцю твойму. 18Як нїкому, (Божу) обявляти правду, ійде народ в розтеч; щаслив лиш той, хто додержує закону. 19Словами годї раба навчити; хоч він їх і чує, та що ж не слухає. 20Чи бачив ти чоловіка, прудкого до мови? - на дурного більш надїї анїж на його. 21Коли слуга з малку в розкошах зростає, схоче він опісля зробитись сином. 22Чоловік гнївливий розводить сварку, та й палкий не трохи грішить. 23Гординя веде чоловіка в погорду, а покірний духом наживає честї. 24Хто з злодїєм дїливсь, ненавидить свою душу; він чує закляттє*, та не виявляє. 25Хто боїться людей, той в біду попаде; хто ж боїться Господа, буде безпечен. 26Многі шукають ласки в володарів (земних), та долею людською - володїє Господь. 27Гидота праведним - чоловік ледачий, безбожнику ж гидота - хто ходить правою дорогою.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in