Римляни 7
7
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив? 2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа. 3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові. 4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові. 5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї. 6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання. 7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай. 8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий. 9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер. 10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть. 11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене. 12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра. 13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь. 14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх. 15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю. 16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий. 17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї. 18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу). 19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю. 20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї. 21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе. 22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові, 23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх. 24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї? 25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
Currently Selected:
Римляни 7: UKRK
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Римляни 7
7
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив? 2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа. 3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові. 4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові. 5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї. 6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання. 7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай. 8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий. 9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер. 10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть. 11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене. 12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра. 13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь. 14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх. 15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю. 16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий. 17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї. 18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу). 19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю. 20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї. 21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе. 22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові, 23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх. 24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї? 25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in