YouVersion Logo
Search Icon

Буття 47

47
Ізраїль оселяється в Ґошені
1Йосип пішов і сповістив фараона. Він сказав: «Мій батько й мої брати разом зі своїми вівцями, великою худобою і всім, що мають, прийшли з землі Ханаанської. Вони перебувають зараз у землі Ґошенській. 2І п’ятьох своїх братів він представив фараонові».
3Фараон спитав його братів: «Чим ви займаєтеся?» Вони відповіли фараонові: «Твої слуги — пастухи, і ми, і батьки наші». 4Далі вони сказали фараонові: «Ми прийшли пожити в цій землі, бо немає пасовиськ для отар твоїх слуг, бо голод у землі Ханаанській. Тож якщо твоя ласка, дозволь нам, твоїм слугам, оселитися в землі Ґошенській».
5Фараон тоді каже Йосипові: «Твій батько й брати твої прийшли до тебе. 6Земля Єгипетська відкрита перед ними. Осели своїх батька й братів на кращих землях. Нехай живуть в землі Ґошенській. І якщо знаєш, що серед них є здібні люди, то постав їх наглядати й за моєю худобою».
7Тоді Йосип привів свого батька Якова і представив його фараонові. І Яків благословив фараона. 8І спитав фараон Якова: «Скільки тобі років?» 9Яків відповів фараонові: «Я прожив сто тридцять років. Прожив я коротке і тяжке життя, коротше за життя моїх батьків».
10Благословив Яків фараона та й пішов собі. 11Отже Йосип поселив свого батька й братів і дав їм у власність кращі землі Єгипту, на землі Рамзесовій, як і наказав фараон. 12Йосип забезпечував харчами свого батька й братів, і весь батьків дім відповідно до кількості дітей.
Йосип скуповує землі для фараона
13Хліба не стало по всій землі, бо голод був страшний. Тож і земля Єгипетська, і земля Ханаанська виснажилися з голоду. 14І зібрав Йосип усе срібло, що тільки було в Єгипетській та Ханаанській землях, за хліб, що купували, і Йосип приніс срібло в дім до фараона.
15Коли не стало срібла в Єгипетській та Ханаанській землі, усі єгиптяни прийшли до Йосипа й сказали: «Дай нам хліба. Навіщо нам помирати перед тобою. У нас уже скінчилися гроші». 16І відповів Йосип: «Віддайте ваші стада, а я дам вам хліба за вашу худобу, якщо гроші скінчилися». 17І пригнали вони свої стада Йосипові. А він дав їм хліба за їхніх коней, отари овець, стада великої худоби, за їхніх ослів. Того року Йосип давав їм хліб за всю їхню худобу.
18І скінчився той рік, і прийшли вони до нього наступного року і сказали: «Не будемо приховувати від нашого господаря, що всі гроші скінчилися, і вся наша худоба — у нашого господаря. Нічого не лишилося у нас, лиш наші тіла і наша земля. 19Навіщо ж нам гинути перед очима твоїми, і нам, і нашій землі? Купи нас і наші землі за хліб. І ми станемо рабами фараона разом із нашою землею. Дай нам зерна для сівби, щоб ми жили, а не вмерли, і щоб земля не стала пустелею».
20І скупив Йосип усю Єгипетську землю для фараона, оскільки кожен єгиптянин продав своє поле, бо страшний голод мордував їх. Так уся земля стала фараоновою. 21А людей він зробив рабами по всьому Єгипту: від краю до краю. 22І лише землі жреців не скупив він, бо жрецям була призначена частка від фараона, і вони жили з цієї частки, що фараон їм призначив. Тому вони не продали свої землі.
23І звернувся Йосип до людей: «Послухайте, сьогодні я купив вас і придбав ваші землі для фараона. Ось насіння для вас, тож засівайте землю. 24Але в жнива ви повинні віддавати п’яту частину фараонові, а чотири частини залишатимете собі на насіння для поля, на їжу для вас, ваших родин і ваших дітей». 25Вони відповіли: «Ти врятував наші життя! Ми знайшли милість в очах нашого володаря, то будемо рабами нашому фараонові».
26І запровадив Йосип закон про землю в Єгипті, що діє і дотепер. І сказано в ньому, що п’яту частину всього слід віддавати фараонові. І лише земля жреців не стала власністю фараона.
Останні дні Якова
27І оселився Ізраїль в Єгипті, в землі Ґошенській. Його родина нажила там собі майно, вони мали багато дітей і дуже розмножилися. 28Яків жив у Єгипті сімнадцять років. І прожив він сто сорок сім років. 29Коли підійшов Ізраїлеві час помирати, він покликав свого сина Йосипа і мовив до нього: «Якщо я й справді маю твою прихильність, то поклади свою руку мені під стегно#47:29 поклади… під стегно Це було ознакою непорушної клятви. й обіцяй, що виявиш до мене щиру любов і чесність. Прошу тебе, не ховай мене в Єгипті. 30Коли я помру, то забери мене з Єгипту й поховай разом з моїми пращурами в їхній гробниці».
І Йосип відповів: «Я зроблю все, як ти кажеш». 31Тоді Ізраїль промовив: «Поклянись». І Йосип поклявся йому. Й Ізраїль опустив голову на підголів’я#47:31 опустив голову на підголів’я Або «поклонився на узголів’ї свого посоха»..

Currently Selected:

Буття 47: UMT

Highlight

Share

Copy

None

Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in