Аваккума 1
1
Скарга Аваккума
1Це пророцтво, яке Аваккум, пророк, побачив у з’яві.
2Господи, допоки проситиму я допомоги,
а Ти не слухатимеш?
Допоки галасати про насильство,
а Ти не рятуватимеш?
3Навіщо Ти наслав на мене такі страждання й лиха?
Чому Ти все це спокійно спостерігаєш?
Руїна й насильство переді мною,
здіймаються розбрат і чвари.
4Тому й закон безсилий,
і ніде вже справедливості немає.
Праведність оточена нечестивістю,
тож і справедливість виходить перекручена.
Відповідь Бога
5Погляньте на інші народи!
Здивуйтеся! Будьте вражені!
Бо й справді, навіть якщо почуєте ви,
що має статися за час життя вашого,
то не повірите тому.
6Бо піднімаю Я вавилонян#1:6 вавилонян Буквально «халдеїв». Це було арамійське плем’я, яке тримало Вавилон під своїм контролем. Цар Навуходоносор був родом з цього племені.,
цей жорстокий і запальний народ,
який проходить аж до краю землі,
щоб захопити оселі, які йому не належать.
7Вони — страшний й жахливий народ,
вони самі собі закон,
та роблять все, що їм завгодно.
8Коні їхні прудкіші за леопардів,
та лютіші за вовків уночі.
Їхня кіннота прийшла здалеку й летить на ворога,
немов орли, що поспішають до поживи.
9Кожен із вавилонян приходить,
щоб чинити кривду.
Обличчя їхні спрямовані вперед,
вони захоплюють полонених,
численних, мов пісок.
10Вавилоняни глузують з царів,
насміхаються з князів інших народів.
Вони кепкують з будь-яких фортець,
та насипаючи земляний вал,
легко здобувають їх.
11Після того вони відлітають, неначе вітер,
воювати з іншими народами,
бо єдиний бог для вавилонян — це їхня міць.
Другий докір Аваккума
12Хіба ж не існував Ти, Господи, ще споконвіку?
Святий мій Боже, Ти — вічний Бог#1:12 не існував… Бог Або «Господь Всевишній, Ти Богом був моїм споконвіків! Напевно, Ти не вмреш ніколи!»!
О Господи, Ти вавилонян обрав, щоб суд чинити,
наша Скеле, Ти їх призначив нас судити.
13Твій погляд, Господи, занадто чистий,
аби дивитися на зло,
Ти не в силах бачити неправедні діла.
Тоді чому ж за кривдниками стежиш Ти байдуже?
Чому мовчиш Ти,
коли вбиває праведного злодій?
14Людей створив Ти, неначе риб морських,
мов плазунів, що ватажка не мають.
15Ворог на гачок відловлює людей,
мов неводом своїм, людей він ловить.
Він забирає їх у невід свій,
отож він радіє й святкує.
16Тому пожертви він приносить своїй сітці
і спалює запашне куріння неводу своєму,
бо завдяки сітям своїм він має щедрий пай
і вдосталь їжі.
17Чи буде сітками у ворога забирати всі багатства,
та мечем народи знищувати немилосердно?
Currently Selected:
Аваккума 1: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Аваккума 1
1
Скарга Аваккума
1Це пророцтво, яке Аваккум, пророк, побачив у з’яві.
2Господи, допоки проситиму я допомоги,
а Ти не слухатимеш?
Допоки галасати про насильство,
а Ти не рятуватимеш?
3Навіщо Ти наслав на мене такі страждання й лиха?
Чому Ти все це спокійно спостерігаєш?
Руїна й насильство переді мною,
здіймаються розбрат і чвари.
4Тому й закон безсилий,
і ніде вже справедливості немає.
Праведність оточена нечестивістю,
тож і справедливість виходить перекручена.
Відповідь Бога
5Погляньте на інші народи!
Здивуйтеся! Будьте вражені!
Бо й справді, навіть якщо почуєте ви,
що має статися за час життя вашого,
то не повірите тому.
6Бо піднімаю Я вавилонян#1:6 вавилонян Буквально «халдеїв». Це було арамійське плем’я, яке тримало Вавилон під своїм контролем. Цар Навуходоносор був родом з цього племені.,
цей жорстокий і запальний народ,
який проходить аж до краю землі,
щоб захопити оселі, які йому не належать.
7Вони — страшний й жахливий народ,
вони самі собі закон,
та роблять все, що їм завгодно.
8Коні їхні прудкіші за леопардів,
та лютіші за вовків уночі.
Їхня кіннота прийшла здалеку й летить на ворога,
немов орли, що поспішають до поживи.
9Кожен із вавилонян приходить,
щоб чинити кривду.
Обличчя їхні спрямовані вперед,
вони захоплюють полонених,
численних, мов пісок.
10Вавилоняни глузують з царів,
насміхаються з князів інших народів.
Вони кепкують з будь-яких фортець,
та насипаючи земляний вал,
легко здобувають їх.
11Після того вони відлітають, неначе вітер,
воювати з іншими народами,
бо єдиний бог для вавилонян — це їхня міць.
Другий докір Аваккума
12Хіба ж не існував Ти, Господи, ще споконвіку?
Святий мій Боже, Ти — вічний Бог#1:12 не існував… Бог Або «Господь Всевишній, Ти Богом був моїм споконвіків! Напевно, Ти не вмреш ніколи!»!
О Господи, Ти вавилонян обрав, щоб суд чинити,
наша Скеле, Ти їх призначив нас судити.
13Твій погляд, Господи, занадто чистий,
аби дивитися на зло,
Ти не в силах бачити неправедні діла.
Тоді чому ж за кривдниками стежиш Ти байдуже?
Чому мовчиш Ти,
коли вбиває праведного злодій?
14Людей створив Ти, неначе риб морських,
мов плазунів, що ватажка не мають.
15Ворог на гачок відловлює людей,
мов неводом своїм, людей він ловить.
Він забирає їх у невід свій,
отож він радіє й святкує.
16Тому пожертви він приносить своїй сітці
і спалює запашне куріння неводу своєму,
бо завдяки сітям своїм він має щедрий пай
і вдосталь їжі.
17Чи буде сітками у ворога забирати всі багатства,
та мечем народи знищувати немилосердно?
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International