Книга Пророка Ісаї 64
64
Молитва про спасіння
1Якби Ти Небеса розкрив, зійшов униз,
перед Твоїм лицем розтанули би гори!
2Немов огонь, що спопеляє гори як кущі
і скелі змушує кипіти.
Спустися, щоби Твоє ім’я неприятелі взнали,
щоб затремтіли зі страху народи перед Тобою.
3Коли Ти неймовірні чудеса творив,
яких ми бачити не сподівались,
зійшов Ти вниз, і гори враз застугоніли перед Тобою.
4Ніхто не чув уже давно,
ніяке вухо не сприймало,
не бачило ніяке око, щоб інший був, крім Тебе,
хто міг би дбати так про тих, хто покладається на Нього.
5Ти підбадьорюєш усіх, хто праведні шляхи торує,
хто пам’ятає про Твої путі.
Послухай-но, коли Ти за гріхи на нас гнівився,#64:5 коли… гнівився Або «Ти прогнівився на нас та згрішили ми».
в ті давні часи, ми б врятуватися могли!
6В гріху брудними стали ми немов нечистий чоловік,
всі наші добрі вчинки,
мов одяг, кров’ю заплямований.
Мов лист пожухлий, падаємо, гинем,
гріхи, неначе вітер нас несуть.
7Нема нікого, хто б ім’я Твоє згадав,
хто прагнув би Твоєї допомоги,
тому що Ти від нас своє обличчя заховав
і залишив нас знищувати себе провинами своїми.
8Але ж бо Ти — Отець наш, Боже,
усі ми — глина, Ти — гончар,
ми всі — творіння рук Твоїх.
9Не гнівайся довічно, Господи, на нас,
забудь колись провини наші.
Поглянь на нас, будь ласка!
10Твої святі міста на пустище звелись,
Сіон перетворився на пустелю,
Єрусалим лежить, зруйнований ущент.
11Наш храм святий, прекрасний,
де Тебе все прославляли наші предки,
вже вогонь поглинув,
пожер усе дорогоцінне, чим ми дорожили.
12Як довго будеш, Господи,
Ти нас цуратись після цього?
Чи будеш мовчки нас карати безпощадно?
Currently Selected:
Книга Пророка Ісаї 64: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Книга Пророка Ісаї 64
64
Молитва про спасіння
1Якби Ти Небеса розкрив, зійшов униз,
перед Твоїм лицем розтанули би гори!
2Немов огонь, що спопеляє гори як кущі
і скелі змушує кипіти.
Спустися, щоби Твоє ім’я неприятелі взнали,
щоб затремтіли зі страху народи перед Тобою.
3Коли Ти неймовірні чудеса творив,
яких ми бачити не сподівались,
зійшов Ти вниз, і гори враз застугоніли перед Тобою.
4Ніхто не чув уже давно,
ніяке вухо не сприймало,
не бачило ніяке око, щоб інший був, крім Тебе,
хто міг би дбати так про тих, хто покладається на Нього.
5Ти підбадьорюєш усіх, хто праведні шляхи торує,
хто пам’ятає про Твої путі.
Послухай-но, коли Ти за гріхи на нас гнівився,#64:5 коли… гнівився Або «Ти прогнівився на нас та згрішили ми».
в ті давні часи, ми б врятуватися могли!
6В гріху брудними стали ми немов нечистий чоловік,
всі наші добрі вчинки,
мов одяг, кров’ю заплямований.
Мов лист пожухлий, падаємо, гинем,
гріхи, неначе вітер нас несуть.
7Нема нікого, хто б ім’я Твоє згадав,
хто прагнув би Твоєї допомоги,
тому що Ти від нас своє обличчя заховав
і залишив нас знищувати себе провинами своїми.
8Але ж бо Ти — Отець наш, Боже,
усі ми — глина, Ти — гончар,
ми всі — творіння рук Твоїх.
9Не гнівайся довічно, Господи, на нас,
забудь колись провини наші.
Поглянь на нас, будь ласка!
10Твої святі міста на пустище звелись,
Сіон перетворився на пустелю,
Єрусалим лежить, зруйнований ущент.
11Наш храм святий, прекрасний,
де Тебе все прославляли наші предки,
вже вогонь поглинув,
пожер усе дорогоцінне, чим ми дорожили.
12Як довго будеш, Господи,
Ти нас цуратись після цього?
Чи будеш мовчки нас карати безпощадно?
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International