Книга Пророка Єремії 15
15
Марні заступництва за Юдею
1Тоді Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл постали переді Мною, Я б не примирився із народом цим. Прожени їх від Мене, хай підуть геть. 2Якщо ж вони спитають: „Куди нам прямувати?” Тоді ти їм відповіси: „Ось що Господь казав:
„Кому судилась смерть, той помре,
кому війна, той в бою поляже,
кому судився голод, той від голодомору вмре,
якщо судилася неволя, той у полон потрапить.
3Чотири кари Я нашлю на них:
разючий меч, собак, які шматують,
птахів небесних і звірів земних,
щоб вони зжерли й вигубили Юдею.
4Нажаханих до смерті,
буде їх віддано чужим народам у полон
через Манассію#15:4 Манассія Найпоганіший цар Юдеї, який поклонявся багатьом лжебогам. Див.: 2 Цар. 21:1-16., сина Езекії, юдейського царя,
за все, що натворив він у Єрусалимі”.
5„І справді, хто матиме до тебе милосердя,
Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме?
І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?
6Зріклася ти, — Господь каже, — відступилась,
тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю.
Я вже втомився буть до тебе милосердним.
7Я їх лопатою розвію по містах усього краю.
Зроблю бездітними,
Я вигублю народ Мій за їхній шлях,
бо вони ж не повернулися до Мене.
8В народі цьому буде більше удовиць,
аніж піску на березі морському.
Опівдні наведу на них руйнівника,
на матір кожну і на юнаків добірних.
Зненацька переляк і розпач напущу на них.
9Прийде нещадний ворог із мечем разючим,
та смерть вигубить залишившихся в живих в Юдеї.
Та навіть жінка, що сімом дала життя,
втратить всіх синів своїх.
Заслабне вона і зітхне востаннє,
та сонце вже не світитиме для неї”».
Так каже Господь.
Друга скарга Єремії
10Горе мені, моя мати, що народила ти мене,
таку прискіпливу людину,
що сперечається із цілим краєм.
Я ані позичав, ні в борг не брав ні в кого,
але вони ненавидять мене.
11Господь сказав мені: «Це правда,
що Я звільнив тебе для доброї мети.
Я справді змусив ворогів твоїх
тебе благати у час страждання і нещастя».
Господь відповідає Єремії
12Господь відповів: «Чи може хтось зламати крицю,
залізо з півночі#15:12 залізо з півночі Вавилонська армія, яка йде з півночі на Юдею. чи бронзу?
13Зроблю Я всі твої скарби, твоє багатство
народам іншим здобиччю безплатною,
за всі гріхи в твоїх кордонах.
14Примушу Я тебе служити ворогам твоїм
у тих краях, яких ти ще не знаєш,
бо гнів Мій запалив вогонь, який вас спопелить».
15О Господи, Ти знаєш все!
Згадай раба Свого і зглянься наді мною,
помстися тим, хто переслідує мене.
Ти є терплячий з ними, та не губи мене.
Ти зваж, які знущання я для Тебе несу.
16Твої слова знайшов і їх засвоїв.
Вони мені і щастя, й радість принесли,
бо Всемогутній Господь Бог
мене назвав своїм, Твоє ім’я ношу я.
17Я не сидів у гурті і не святкував, я був один,
тому що Ти, Володар мій,
сповнив мене обуренням на них.
18Чому мій біль без краю?
Чому тяжка і незцілима моя рана?
Чи будеш Ти оманою для мене,
немов пересихаюче джерело?
19Тож ось що Господь каже:
«Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе,
тоді тобі стоять переді Мною.
Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте,
то зможеш ти устами буть Моїми.
Нехай вони повернуться до тебе,
а не ти до них.
20Я зроблю тебе сильнішим,
ніж фортеці бронзової мур,
що здатен витримати будь-яку навалу.
Люди Юдеї на тебе нападатимуть,
але здолати не зможуть, адже Я з тобою».
Так каже Господь: «Я визволю тебе і порятую,
21спасу тебе від нечестивих рук,
від злих опрессорів врятую».
Currently Selected:
Книга Пророка Єремії 15: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Книга Пророка Єремії 15
15
Марні заступництва за Юдею
1Тоді Господь сказав мені: «Навіть якби Мойсей та Самуїл постали переді Мною, Я б не примирився із народом цим. Прожени їх від Мене, хай підуть геть. 2Якщо ж вони спитають: „Куди нам прямувати?” Тоді ти їм відповіси: „Ось що Господь казав:
„Кому судилась смерть, той помре,
кому війна, той в бою поляже,
кому судився голод, той від голодомору вмре,
якщо судилася неволя, той у полон потрапить.
3Чотири кари Я нашлю на них:
разючий меч, собак, які шматують,
птахів небесних і звірів земних,
щоб вони зжерли й вигубили Юдею.
4Нажаханих до смерті,
буде їх віддано чужим народам у полон
через Манассію#15:4 Манассія Найпоганіший цар Юдеї, який поклонявся багатьом лжебогам. Див.: 2 Цар. 21:1-16., сина Езекії, юдейського царя,
за все, що натворив він у Єрусалимі”.
5„І справді, хто матиме до тебе милосердя,
Єрусалиме? Хто по тобі тужитиме?
І хто благатиме, щоб зглянулись на тебе?
6Зріклася ти, — Господь каже, — відступилась,
тож Я на тебе руку підніму й тебе зрубаю.
Я вже втомився буть до тебе милосердним.
7Я їх лопатою розвію по містах усього краю.
Зроблю бездітними,
Я вигублю народ Мій за їхній шлях,
бо вони ж не повернулися до Мене.
8В народі цьому буде більше удовиць,
аніж піску на березі морському.
Опівдні наведу на них руйнівника,
на матір кожну і на юнаків добірних.
Зненацька переляк і розпач напущу на них.
9Прийде нещадний ворог із мечем разючим,
та смерть вигубить залишившихся в живих в Юдеї.
Та навіть жінка, що сімом дала життя,
втратить всіх синів своїх.
Заслабне вона і зітхне востаннє,
та сонце вже не світитиме для неї”».
Так каже Господь.
Друга скарга Єремії
10Горе мені, моя мати, що народила ти мене,
таку прискіпливу людину,
що сперечається із цілим краєм.
Я ані позичав, ні в борг не брав ні в кого,
але вони ненавидять мене.
11Господь сказав мені: «Це правда,
що Я звільнив тебе для доброї мети.
Я справді змусив ворогів твоїх
тебе благати у час страждання і нещастя».
Господь відповідає Єремії
12Господь відповів: «Чи може хтось зламати крицю,
залізо з півночі#15:12 залізо з півночі Вавилонська армія, яка йде з півночі на Юдею. чи бронзу?
13Зроблю Я всі твої скарби, твоє багатство
народам іншим здобиччю безплатною,
за всі гріхи в твоїх кордонах.
14Примушу Я тебе служити ворогам твоїм
у тих краях, яких ти ще не знаєш,
бо гнів Мій запалив вогонь, який вас спопелить».
15О Господи, Ти знаєш все!
Згадай раба Свого і зглянься наді мною,
помстися тим, хто переслідує мене.
Ти є терплячий з ними, та не губи мене.
Ти зваж, які знущання я для Тебе несу.
16Твої слова знайшов і їх засвоїв.
Вони мені і щастя, й радість принесли,
бо Всемогутній Господь Бог
мене назвав своїм, Твоє ім’я ношу я.
17Я не сидів у гурті і не святкував, я був один,
тому що Ти, Володар мій,
сповнив мене обуренням на них.
18Чому мій біль без краю?
Чому тяжка і незцілима моя рана?
Чи будеш Ти оманою для мене,
немов пересихаюче джерело?
19Тож ось що Господь каже:
«Якщо розкаєшся, то Я прийму тебе,
тоді тобі стоять переді Мною.
Якщо ти в змозі цінне довести, а не пусте,
то зможеш ти устами буть Моїми.
Нехай вони повернуться до тебе,
а не ти до них.
20Я зроблю тебе сильнішим,
ніж фортеці бронзової мур,
що здатен витримати будь-яку навалу.
Люди Юдеї на тебе нападатимуть,
але здолати не зможуть, адже Я з тобою».
Так каже Господь: «Я визволю тебе і порятую,
21спасу тебе від нечестивих рук,
від злих опрессорів врятую».
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International