Від Луки 15
15
Притча про заблудлу вівцю
(Мт. 18:12-14)
1Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники. 2А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
3На те Ісус розповів їм таку притчу: 4«Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її? 5А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому. 6І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!” 7Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
Притча про загублену драхму
8«Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм#15:8 драхма Грецька монета, що дорівнювала середній платні робітника за день.. Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її? 9А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!” 10Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
Притча про блудного сина
11І сказав Ісус: «У одного чоловіка було двоє синів. 12Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами. 13А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
14І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду. 15Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней. 16Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.
17Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину! 18-19Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів”. 20І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував».
21Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”. 22Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.
23І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід — ми будемо святкувати! 24Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати».
25«Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці. 26Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає. 27Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”.
28Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його. 29Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися! 30А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!”
31Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі. 32Але ми мусили відсвяткувати цю щасливу подію. Адже брат твій, який помер, повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!”»
Currently Selected:
Від Луки 15: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Від Луки 15
15
Притча про заблудлу вівцю
(Мт. 18:12-14)
1Довкола Ісуса зібралися послухати збирачі податків і грішники. 2А фарисеї та книжники почали дорікати: «Цей Чоловік водиться з грішниками й, навіть, їсть із ними!»
3На те Ісус розповів їм таку притчу: 4«Якщо хтось із вас має сто овець, і одна з них відіб’ється від отари, чи не залишить він решту дев’яносто дев’ять на вигоні і шукатиме одну заблудлу, аж доки не знайде її? 5А як знайде, то радісно візьме на плечі й понесе додому. 6І прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшов мою заблудлу вівцю!” 7Повірте, так само й на Небі більше буде втіхи з одного грішника, який розкається, ніж із дев’яноста дев’яти праведників, котрим немає потреби каятися».
Притча про загублену драхму
8«Або уявіть собі жінку, яка має десять срібних драхм#15:8 драхма Грецька монета, що дорівнювала середній платні робітника за день.. Якщо вона загубить одну з них, то чи не засвітить вогонь, і чи не местиме ретельно у хаті в пошуках монети, доки не знайде її? 9А коли знайде, то покличе подруг і сусідок, і скаже їм: „Порадійте разом зі мною: адже я знайшла загублену драхму!” 10Повірте, так само радіють і Ангели Божі за кожного грішника, який розкаявся в гріхах своїх».
Притча про блудного сина
11І сказав Ісус: «У одного чоловіка було двоє синів. 12Молодший син якось попросив: „Батьку, віддай мені мою частку майна”. І батько розділив своє добро між синами. 13А незабаром молодший син продав майно, забрав усі гроші й вирушив у далекі краї. Жив він там безладно й розтринькав усі гроші.
14І коли він витратив останнє, напав на ту країну, де він мешкав, жорстокий голод, та син впав у нужду. 15Тоді він пішов і найнявся до одного з мешканців тієї країни. Той послав його в свій маєток годувати свиней. 16Годуючи свиней, він ладен був набити живіт хоча б лушпинням, що їли свині, але й того йому не давали.
17Опам’ятавшись, він сказав собі: „Наймані робітники в мого батька мають їжі вволю, а я тут з голоду гину! 18-19Відразу вирушу до свого батька і скажу йому: „Батьку, я грішний перед Богом і перед тобою; я не гідний більше називатися твоїм сином. Дозволь мені бути одним із твоїх наймитів”. 20І підвівшись, він подався до свого батька. Батько ще здалеку побачив, що він наближається, і сповнився милосердя до нього. Він побіг назустріч синові, обняв його й поцілував».
21Син промовив до нього: „Батьку, я грішний перед небом і перед тобою. Я більше не гідний називатися твоїм сином”. 22Але батько наказав слугам: „Мерщій принесіть найкраще вбрання і вдягніть його. Надіньте перстень на руку йому й сандалі на його ноги.
23І приведіть вгодоване теля. Заріжте його й приготуйте обід — ми будемо святкувати! 24Бо цей мій син, який помер, а тепер повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!” І вони почали святкувати».
25«Тим часом старший син був у полі. Коли він, повертаючись, наблизився до дому, то почув музику й танці. 26Він покликав одного із слуг і поцікавився, що це все означає. 27Слуга відповів: „Твій брат прийшов. Батько твій звелів зарізати вгодоване теля на радощах, що повернувся його син живий і здоровий”.
28Старший син розлютився й не хотів заходити до хати. Отже батько вийшов і намагався заспокоїти його. 29Та він відповів батькові: „Послухай! Усі ці роки я вірно служив тобі, й жодного разу не було так, щоб я не виконав твій наказ! Але ти жодного разу не дозволив мені зарізати навіть козу, щоб я міг запросити своїх друзів повеселитися! 30А коли до тебе повернувся твій син, який розтринькав все твоє добро з повіями, ти наказав зарізати для нього вгодоване теля!”
31Тоді батько сказав йому: „Сину мій, ти завжди зі мною. Все, що я маю, належить тобі. 32Але ми мусили відсвяткувати цю щасливу подію. Адже брат твій, який помер, повернувся до життя; загубився, а тепер знайшовся!”»
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International