Числа 11
11
Люди знову нарікають
1Коли люди почали гірко нарікати перед Господом, Всевишній почув це і запалився гнівом. Тож вогонь від Бога загорівся між ними й пожер деякі околиці табору. 2Тоді люди заволали до Мойсея. Мойсей помолився Господу, і полум’я вщухло. 3Тож назвали вони це місце Тавера#11:3 Тавера Тавера означає «спалення»., бо вогонь від Господа палав між ними.
Сімдесят старійшин
4Та чужинцям серед них забажалося смачнішої їжі, і народ Ізраїлю знову почав репетувати. Вони гукали: «Хто дасть нам м’яса поїсти? 5Ми пам’ятаємо рибу, що ми їли в Єгипті задарма, огірки, дині, пір, цибулю й часник. 6Та зараз ми втратили бажання їсти. Немає нічогісінько перед очима, крім манни».
7Та манна була, мов маленьке коріандрове насіння, а кольором — жовтувате, немов живиця. 8Люди ходили й збирали її. Потім мололи в жорнах або товкли в ступі. Тоді її варили у горнятку й виробляли з неї пиріжки. На смак вона була, мов коржі на оливі. 9Коли вночі на табір падала роса, з нею падала і манна.
10Мойсей почув, що народ тужить по родах своїх, кожен при вході до намету свого. Господь тяжко розгнівався, і стало Мойсею дуже прикро. 11І сказав Мойсей Господу: «Навіщо навів Ти таку біду на слугу Свого? Чому не знайшов я ласку в Тебе? Ти ж бо звалив увесь тягар відповідальності за цей народ на мене. 12Хіба ж то я зачав увесь цей народ? Хіба ж то я їх народив, що Ти мені кажеш: „Неси їх на грудях, як нянька носить немовля, до землі, що Ти її пообіцяв батькам їхнім. 13Де візьму я м’яса, щоб дати всім цим людям, коли вони плачуть переді мною і кажуть: „Дай нам м’яса поїсти!” 14Я не подужаю нести самотужки весь цей народ, бо це для мене занадто. 15Якщо й далі Ти так обходитимешся зі мною, благаю: вбий мене, а якщо я знайшов у Тебе ласку, не дай мені зазнати лиха”».
16Господь відповів Мойсею: «Збери Мені сімдесят старійшин Ізраїлю, про яких ти знаєш, що вони старійшини й вожді народу. Приведи їх до намету зібрання, і нехай вони стануть там з тобою. 17Я зійду й говоритиму там з тобою. Я візьму в тебе трохи Духу#11:17 Духу Або «духу». Також див.: Числ. 11:25, 29., який ти маєш, і вкладу в них, тож вони допомагатимуть тобі нести тягар народу, щоб не тобі самому нести його.
18І скажи народові: „Освятиться на завтра і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом і питали: „Хто дасть нам м’яса? Нам краще було в Єгипті”. Ось чому Господь дасть вам м’яса й будете їсти. 19Ви будете їсти його не один день, не два, не п’ять, не десять і не двадцять днів, 20а цілий місяць, аж доки воно не полізе з вас через ніс, і вас від нього не знудить, бо ви відштовхнули Господа, який серед вас, плакали перед Ним і казали: „Навіщо ми залишили Єгипет?”»
21Тоді Мойсей сказав: «Тут зі мною шістсот тисяч чоловік, а Ти кажеш: „Я дам їм м’яса і вони їстимуть цілий місяць. 22Якби навіть череди й отари забити, хіба ж вистачило б для них? Якби всю рибу морську зловити, хіба ж вистачило б для них?”»
23Господь відповів Мойсею: «Чи ж то влада Господа обмежена? От зараз побачиш, сповниться те, що Я сказав, чи ні».
24Тож Мойсей вийшов і переповів те, що сказав Господь, і зібрав він сімдесятьох із старійшин Ізраїлю й поставив їх довкола намету. 25Тоді Господь зійшов у хмарі й говорив до нього. Він узяв від Духу, що був на Мойсеї, і поклав на сімдесятьох старійшин. Коли Дух зійшов на них, вони почали пророкувати. Але знову цього зробити не змогли.
26Двоє старійшин лишилися в таборі. Ім’я першого було Елдад, а другого — Медад. Дух був на них. Вони були серед старійшин, яких покликав Мойсей, але не вийшли до намету, бо ще пророкували в таборі. 27Прибіг юнак і сказав Мойсею: «Елдад і Медад прокують у таборі».
28Ісус, син Навина, помічник Мойсея з юних років, сказав: «Мойсею, мій пане, заборони їм!»
29Та Мойсей відповів: «Ти ревнуєш за мене? Хотів би я, щоб усі люди Господні були пророками, щоб Господь пролив Свій Дух на них». 30Тоді Мойсей і старійшини повернулися до табору.
Перепелиці
31Господь наслав вітер, і він приніс перепелиць із моря й розкидав їх навколо всього табору на день ходи в один бік і день ходи в інший, по всьому табору, до двох ліктів завтовшки від землі. 32Люди підвелися й збирали перепелиць цілий день і цілу ніч, і цілий наступний день. Ніхто не назбирав менше шістдесяти кошиків. Вони розклали їх для себе по всьому табору.
33Поки м’ясо було ще в них на зубах, доки вони не все ще з’їли, Господь розгнівався на людей, і напустив на них страшну хворобу. 34Тож назвали вони це місце Ківрот-Гаттаава#11:34 Ківрот-Гаттаава Тобто «могили палкого бажання»., бо там поховали людей, що прагли м’яса.
35Від Ківрот-Гаттаави люди помандрували до Газерота й зупинилися там.
Currently Selected:
Числа 11: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Числа 11
11
Люди знову нарікають
1Коли люди почали гірко нарікати перед Господом, Всевишній почув це і запалився гнівом. Тож вогонь від Бога загорівся між ними й пожер деякі околиці табору. 2Тоді люди заволали до Мойсея. Мойсей помолився Господу, і полум’я вщухло. 3Тож назвали вони це місце Тавера#11:3 Тавера Тавера означає «спалення»., бо вогонь від Господа палав між ними.
Сімдесят старійшин
4Та чужинцям серед них забажалося смачнішої їжі, і народ Ізраїлю знову почав репетувати. Вони гукали: «Хто дасть нам м’яса поїсти? 5Ми пам’ятаємо рибу, що ми їли в Єгипті задарма, огірки, дині, пір, цибулю й часник. 6Та зараз ми втратили бажання їсти. Немає нічогісінько перед очима, крім манни».
7Та манна була, мов маленьке коріандрове насіння, а кольором — жовтувате, немов живиця. 8Люди ходили й збирали її. Потім мололи в жорнах або товкли в ступі. Тоді її варили у горнятку й виробляли з неї пиріжки. На смак вона була, мов коржі на оливі. 9Коли вночі на табір падала роса, з нею падала і манна.
10Мойсей почув, що народ тужить по родах своїх, кожен при вході до намету свого. Господь тяжко розгнівався, і стало Мойсею дуже прикро. 11І сказав Мойсей Господу: «Навіщо навів Ти таку біду на слугу Свого? Чому не знайшов я ласку в Тебе? Ти ж бо звалив увесь тягар відповідальності за цей народ на мене. 12Хіба ж то я зачав увесь цей народ? Хіба ж то я їх народив, що Ти мені кажеш: „Неси їх на грудях, як нянька носить немовля, до землі, що Ти її пообіцяв батькам їхнім. 13Де візьму я м’яса, щоб дати всім цим людям, коли вони плачуть переді мною і кажуть: „Дай нам м’яса поїсти!” 14Я не подужаю нести самотужки весь цей народ, бо це для мене занадто. 15Якщо й далі Ти так обходитимешся зі мною, благаю: вбий мене, а якщо я знайшов у Тебе ласку, не дай мені зазнати лиха”».
16Господь відповів Мойсею: «Збери Мені сімдесят старійшин Ізраїлю, про яких ти знаєш, що вони старійшини й вожді народу. Приведи їх до намету зібрання, і нехай вони стануть там з тобою. 17Я зійду й говоритиму там з тобою. Я візьму в тебе трохи Духу#11:17 Духу Або «духу». Також див.: Числ. 11:25, 29., який ти маєш, і вкладу в них, тож вони допомагатимуть тобі нести тягар народу, щоб не тобі самому нести його.
18І скажи народові: „Освятиться на завтра і будете їсти м’ясо, бо ви плакали перед Господом і питали: „Хто дасть нам м’яса? Нам краще було в Єгипті”. Ось чому Господь дасть вам м’яса й будете їсти. 19Ви будете їсти його не один день, не два, не п’ять, не десять і не двадцять днів, 20а цілий місяць, аж доки воно не полізе з вас через ніс, і вас від нього не знудить, бо ви відштовхнули Господа, який серед вас, плакали перед Ним і казали: „Навіщо ми залишили Єгипет?”»
21Тоді Мойсей сказав: «Тут зі мною шістсот тисяч чоловік, а Ти кажеш: „Я дам їм м’яса і вони їстимуть цілий місяць. 22Якби навіть череди й отари забити, хіба ж вистачило б для них? Якби всю рибу морську зловити, хіба ж вистачило б для них?”»
23Господь відповів Мойсею: «Чи ж то влада Господа обмежена? От зараз побачиш, сповниться те, що Я сказав, чи ні».
24Тож Мойсей вийшов і переповів те, що сказав Господь, і зібрав він сімдесятьох із старійшин Ізраїлю й поставив їх довкола намету. 25Тоді Господь зійшов у хмарі й говорив до нього. Він узяв від Духу, що був на Мойсеї, і поклав на сімдесятьох старійшин. Коли Дух зійшов на них, вони почали пророкувати. Але знову цього зробити не змогли.
26Двоє старійшин лишилися в таборі. Ім’я першого було Елдад, а другого — Медад. Дух був на них. Вони були серед старійшин, яких покликав Мойсей, але не вийшли до намету, бо ще пророкували в таборі. 27Прибіг юнак і сказав Мойсею: «Елдад і Медад прокують у таборі».
28Ісус, син Навина, помічник Мойсея з юних років, сказав: «Мойсею, мій пане, заборони їм!»
29Та Мойсей відповів: «Ти ревнуєш за мене? Хотів би я, щоб усі люди Господні були пророками, щоб Господь пролив Свій Дух на них». 30Тоді Мойсей і старійшини повернулися до табору.
Перепелиці
31Господь наслав вітер, і він приніс перепелиць із моря й розкидав їх навколо всього табору на день ходи в один бік і день ходи в інший, по всьому табору, до двох ліктів завтовшки від землі. 32Люди підвелися й збирали перепелиць цілий день і цілу ніч, і цілий наступний день. Ніхто не назбирав менше шістдесяти кошиків. Вони розклали їх для себе по всьому табору.
33Поки м’ясо було ще в них на зубах, доки вони не все ще з’їли, Господь розгнівався на людей, і напустив на них страшну хворобу. 34Тож назвали вони це місце Ківрот-Гаттаава#11:34 Ківрот-Гаттаава Тобто «могили палкого бажання»., бо там поховали людей, що прагли м’яса.
35Від Ківрот-Гаттаави люди помандрували до Газерота й зупинилися там.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International