До Римлян 9
9
Бог і юдеї
1-2Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ. 3-4І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в храмі й Свої обітниці.
5Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом#9:5 є Богом Або «Бог, який царює». над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
Бог обирає того, кого хоче
6Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни#9:6 справжні ізраїльтяни Або «народ Божий».. 7І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої»#Бут. 21:12..
8Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими. 9І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син»#Бут. 18:10, 14..
10Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака. 11-12І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому»#Бут. 25:23.. І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику. 13Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава»#Мал. 1:2-3..
14І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні! 15Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись»#Вих. 33:19.. 16Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
17У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові»#Вих. 9:16.. 18Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
19І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
20Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?» 21Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик? 22А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення. 23Він терпів їх, щоб показати багатство слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати славу Його. 24Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим? 25Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
«Тих, хто не був Моїм народом,
Я назву Своїм народом.
Жінку, яку не любили,
Я назву коханою».#Ос. 2:23.
26А також:
«На тому ж місці, де Бог сказав їм:
„Ви — не Мій народ”,
там їх назвуть дітьми живого Бога».#Ос. 1:10.
27-28Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато,
немов того піску морського,
однак лише декілька врятується,
бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця
і без зволікань».#Іс. 10:22-23.
29І ще Ісая провістив:
«Якби Господь Всемогутній
не залишив для нас нащадків,
ми б стали як Содом і Ґоморра».#Іс. 1:9.
30Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри. 31А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону. 32Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання. 33Так сказано у Святому Писанні:
«Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання,
який існує саме для спокуси,
але той, хто вірить у Нього,
не розчарується».#Іс. 8:14; 28:16.
Currently Selected:
До Римлян 9: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
До Римлян 9
9
Бог і юдеї
1-2Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ. 3-4І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в храмі й Свої обітниці.
5Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом#9:5 є Богом Або «Бог, який царює». над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.
Бог обирає того, кого хоче
6Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни#9:6 справжні ізраїльтяни Або «народ Божий».. 7І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої»#Бут. 21:12..
8Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими. 9І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син»#Бут. 18:10, 14..
10Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака. 11-12І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому»#Бут. 25:23.. І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику. 13Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава»#Мал. 1:2-3..
14І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні! 15Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись»#Вих. 33:19.. 16Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.
17У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові»#Вих. 9:16.. 18Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.
19І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»
20Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?» 21Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик? 22А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення. 23Він терпів їх, щоб показати багатство слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати славу Його. 24Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим? 25Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії:
«Тих, хто не був Моїм народом,
Я назву Своїм народом.
Жінку, яку не любили,
Я назву коханою».#Ос. 2:23.
26А також:
«На тому ж місці, де Бог сказав їм:
„Ви — не Мій народ”,
там їх назвуть дітьми живого Бога».#Ос. 1:10.
27-28Саме так Ісая провіщав про Ізраїль:
«Навіть якщо ізраїльтян буде так багато,
немов того піску морського,
однак лише декілька врятується,
бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця
і без зволікань».#Іс. 10:22-23.
29І ще Ісая провістив:
«Якби Господь Всемогутній
не залишив для нас нащадків,
ми б стали як Содом і Ґоморра».#Іс. 1:9.
30Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри. 31А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону. 32Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання. 33Так сказано у Святому Писанні:
«Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання,
який існує саме для спокуси,
але той, хто вірить у Нього,
не розчарується».#Іс. 8:14; 28:16.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International