Дії Апостолів 2
2
1Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
2Раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного поривчастого вітру, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
3І з’явилися їм розділені язики, немов вогню, і осіли на кожному з них.
4І всі вони наповнилися Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм вимовляти.
5А в Єрусалимі проживали іудеї, люди побожні, з кожного народу під небом.
6І коли донісся цей шум, зібрався народ і прийшов у замішання, тому що кожен чув, як вони говорять його власною мовою.
7І всі вони, вражені й здивовані, казали один одному: Чи ж не всі ці, що говорять, галілеяни?
8Як же ми чуємо кожен свою власну мову, у якій народилися?
9Парфяни, мідяни, еламіти, мешканці Месопотамії, Іудеї і Каппадокії, Понту й Асії,
10Фрігії і Памфілії, Єгипту й областей Лівії, прилеглих до Кірени, при́йшлі з Рима, як іудеї, так і прозеліти,
11критяни й аравітяни — чуємо, як вони говорять нашими мовами про величні діла Божі.
12І всі вони, вражені і спантеличені, казали один одному: Що б це значило?
13А інші, насміхаючись, казали: Вони напилися солодкого вина.
14Петро ж, уставши з Одинадцятьма, підніс свій голос і промовив до них: Мужі іудейські і всі мешканці Єрусалима! Хай буде це відомо вам і вислухайте мої слова!
15Вони не п’яні, як ви думаєте, бо зараз третя година дня;
16але це те, про що було сказано через пророка Іоіля:
17В останні дні, — каже Бог, — Я виллю Мого Духа на кожну плоть, і ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, і ваші юнаки будуть бачити видіння, і вашим старцям будуть снитися сни.
18І навіть на Моїх рабів і Моїх рабинь у ті дні виллю Мого Духа, і вони будуть пророкувати.
19І покажу чудеса на небі вгорі і знамення на землі внизу: кров, вогонь і клуби диму.
20Сонце перетвориться на темряву і місяць на кров, перш ніж настане день Господній, великий і славний!
21І кожен, хто покличе ім’я Господнє, — спасеться!
22Мужі ізраїльські, вислухайте ці слова: Ісуса Назаря́нина, Мужа, Якого Бог засвідчив вам силами, чудесами й знаменнями, які вчинив Бог через Нього серед вас, як і самі ви знаєте,
23Його, виданого за визначеним задумом і передзнанням Бога, ви взяли і, розіп’явши руками беззаконних, убили.
24Його Бог воскресив, розірвавши пута смерті, тому що їй неможливо було втримати Його.
25Бо Давид каже про Нього: Бачив я Господа завжди перед собою, бо Він праворуч мене, щоб я не похитнувся.
26Тому звеселилося моє серце, і зрадів мій язик, і також моя плоть спочиватиме в надії,
27що Ти не залишиш моєї душі в пеклі і не даси Своєму Святому побачити тління.
28Ти відкрив мені шляхи життя, Ти наповниш мене радістю перед Твоїм лицем.
29Мужі-браття! Дозвольте мені сміливо сказати вам про патріарха Давида, що він і помер, і був похований, і його гробниця в нас до цього дня.
30Будучи ж пророком і знаючи, що Бог клятвою поклявся йому підняти від плоду його стегон по плоті Христа і посадити на його престолі,
31він, передбачивши, сказав про воскресіння Христа, що не залишилась Його душа в пеклі і Його плоть не побачила тління.
32Цього Ісуса Бог воскресив, свідками чого ми всі є.
33Тож Він, бувши піднесений правицею Божою і отримавши від Отця обітницю Святого Духа, вилив те, що ви самі зараз бачите й чуєте.
34Адже Давид не схóдив на небо, а сам каже: Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене,
35доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг.
36Тож хай твердо знає весь дім Ізраїля, що Бог зробив Його і Господом, і Христом — цього Ісуса, Якого ви розіп’яли.
37Почувши це, вони були вражені в саме серце і сказали Петру та іншим апостолам: Що нам робити, мужі-браття?
38Петро сказав їм: Покайтесь, і хай охреститься кожен з вас в ім’я Ісуса Христа для прощення гріхів, і ви отримаєте дар Святого Духа.
39Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, хто далеко, кого тільки покличе Господь, наш Бог.
40І багатьма іншими словами він свідчив і вмовляв, кажучи: Спасайтесь від цього зіпсованого роду!
41Тоді ті, що радо прийняли його слово, охрестилися, і приєдналося в той день близько трьох тисяч душ.
42І вони постійно пробува́ли у вченні апостолів, у спільності, у ламанні хліба і в молитвах.
43І був страх на кожній душі, і багато чудес і знамень чинилося апостолами.
44Усі ж віруючі були разом і мали все спільне.
45І продавали маєтки і майно та ділили гроші між усіма, яка в кого була потреба.
46І щодня однодушно постійно пробували у Храмі і, ламаючи по домах хліб, приймали їжу в радості й простоті серця,
47хвалячи Бога й маючи прихильність у всього народу. А Господь щодня приєднував тих, що спасалися, до церкви.
Currently Selected:
Дії Апостолів 2: НУП
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
