Якова 1:12-25

Блаженна людина, яка переносить спокусу, тому що, бувши випробуваною, вона отримає вінець життя, який обіцяв Господь тим, хто любить Його. У спокусі ніхто хай не каже: Бог мене спокушає, — бо Бог не спокушається злом і Сам нікого не спокушає. А кожен спокушається, знаджуючись і зваблюючись власною похіттю. Тоді похіть, зачавши, народжує гріх, а вчинений гріх народжує смерть. Не обманюйтесь, брати мої улюблені! Усякий добрий дар і всякий досконалий дар сходить згори, від Отця світил, у Якого немає зміни чи тіні переміни. Захотівши, Він народив нас словом істини, щоб нам бути якимось первоплодом Його створінь. Тому, брати мої улюблені, кожна людина хай буде швидкою на слухання, повільною на слова, повільною на гнів; бо гнів людський не породжує праведності Божої. Тому, відкинувши всяку нечистоту і залишок злоби, з лагідністю прийміть посаджене слово, яке може спасти ваші душі. Будьте ж виконавцями слова, а не тільки слухачами, які обманюють самих себе. Бо хто є слухачем слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка дивиться на своє власне обличчя в дзеркалі: вона подивилась на себе, відійшла й відразу забула, яка вона є. А хто заглядає в досконалий Закон свободи і пробуває в ньому, той, будучи не забудькуватим слухачем, а виконавцем діла, буде блаженним у своєму виконанні.