Івана 20

Воскресіння Ісуса

1У перший день тижня#20:1 У юдеїв тиждень починався з неділі., рано-вранці, коли ще було темно, Марія Магдалина пішла до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений. 2Вона побігла до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і сказала їм: «Забрали Господа з гробниці, і ми не знаємо, куди Його поклали!»

3Тоді Петро та інший учень пішли до гробниці. 4Вони обидва бігли, але другий учень випередив Петра й прибув до гробниці перший. 5Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину, що лежала там, але не ввійшов. 6Слідом за ним прибув Симон Петро і ввійшов у гробницю. Він побачив полотно, що лежало, 7а також хустину, якою була обмотана голова Ісуса. Вона лежала не з полотном, але окремо, в іншому місці. 8Тоді й другий учень, який першим прийшов до гробниці, також увійшов усередину. Він побачив і повірив. 9(Бо вони ще не розуміли, що згідно з Писанням Ісус повинен був воскреснути з мертвих.)#20:9 Див. Пс. 15:10; Іс. 53:10-12. 10Потім учні повернулися до себе.

Ісус з’являється Марії Магдалині

11Марія ж стояла біля гробу й плакала. Плачучи, вона нахилилася, щоб заглянути в гробницю, 12і побачила двох ангелів у білому, що сиділи там, де лежало тіло Ісуса, – один у головах, а другий у ногах.

13Вони запитали:

―Жінко, чому ти плачеш?

Вона відповіла:

―Тому що взяли мого Господа, і не знаю, куди Його поклали.

14Сказавши це, вона обернулася й побачила Ісуса, що стояв там, але не зрозуміла, що це Ісус.

15Він запитав її:

―Жінко, чому ти плачеш? Кого ти шукаєш?

Вона, думаючи, що це садівник, сказала Йому:

―Пане, якщо Ти Його взяв, скажи мені, куди Ти Його поклав, і я заберу Його.

16Ісус сказав їй:

―Маріє!

Повернувшись до Нього, вона сказала єврейською:

―Раввуні! (Що означає «Учителю!»)

17Ісус сказав:

―Не затримуй Мене, бо Я ще не піднімався до Отця. А йди до Моїх братів і скажи їм: «Я піднімаюсь до Мого Отця й вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога».

18Марія Магдалина пішла до учнів і сказала їм: «Я бачила Господа!»

І вона розповіла їм, що Він сказав.

Ісус звертається до своїх учнів

19Увечері того ж першого дня тижня, коли учні були разом, – а двері були зачинені зі страху перед юдейськими керівниками, – Ісус з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!» 20Кажучи це, показав їм Свої руки й бік. Учні зраділи, побачивши Господа.

21Ісус знову сказав їм: «Мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас». 22Сказавши це, Він дихнув на них і сказав: «Прийміть Святого Духа!» 23Кому ви будете прощати гріхи, тому вони будуть прощені, а кому залишите, тому будуть залишені.

Ісус з’являється Фомі

24Але Фома, один із дванадцяти, якого ще звали Близнюком, не був з учнями, коли прийшов Ісус. 25Інші учні сказали йому:

―Ми бачили Господа!

Але він сказав їм:

―Якщо я не побачу на Його руках ран від цвяхів, не вкладу свого пальця в рани від цвяхів і не вкладу своєї руки в рану на Його боці, то не повірю.

26Через тиждень учні Ісуса знову зібралися в домі, і Фома був із ними. І хоча двері були зачинені, прийшов Ісус, став посеред них і сказав:

―Мир вам!

27Потім сказав Фомі:

―Поклади сюди свій палець. Подивися на Мої руки. Простягни свою руку й вклади її у Мій бік. І не будь невіруючим, а повір!

28Фома відповів Йому:

―Господь мій і Бог мій!

29Ісус сказав йому:

―Ти повірив, тому що побачив Мене. Блаженні ті, що не бачили й повірили.

Мета Євангелія від Івана

30Ісус зробив багато інших знаків перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі. 31Але це було написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я.

Currently Selected:

Івана 20: НПУ

Highlight

Copy