Աստվածաշնչի հայտնի հատվածներ Луки 14-ից

Կիսվել

«Якщо хтось приходить до Мене й не зненавидить свого батька та матері, дружини, дітей, братів та сестер, і навіть свого життя, не може бути Моїм учнем.

Хто не несе хреста свого й не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учнем.

Бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений».

Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути Моїм учнем.

Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде та не порахує всіх витрат, чи має він чим закінчити. Щоб, коли покладе основу та не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, кажучи: „Цей чоловік почав будувати, але не зміг закінчити!“

Але коли влаштовуєш вечерю, запрошуй бідних, покалічених, кульгавих та сліпих. І блаженний будеш, бо вони не мають, чим відплатити тобі, а твоя винагорода буде при воскресінні праведних».

Сіль – добра річ, але якщо й сіль втратить солоність, то чим повернути її смак? Вона вже не придатна ні для землі, ні для добрива, її викидають геть. Хто має вуха, щоб слухати, слухайте!»