Աստվածաշնչի հայտնի հատվածներ Луки 17-ից

Կիսվել

Потім сказав йому: ―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!

І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.

Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога. І припав лицем до ніг Ісуса, дякуючи Йому. Він був самарянином.

Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.

Ісус промовив: ―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?

Господь відповів: ―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.

Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.

Потім Ісус промовив до своїх учнів: ―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса. Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.

Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського: люди їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.