Іоана 6
6
1Після цього Ісус відплив на той бік Галілейського, чи Тиверіадського, моря.
2І за Ним пішло багато людей, бо вони бачили Його чудеса, які Він чинив над хворими.
3Ісус зійшов на гору і сів там зі Своїми учнями.
4Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
5Ісус, піднявши очі й побачивши, що до Нього йде багато людей, каже Филипу: Де нам купити хліба, щоб вони поїли?
6Казав же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.
7Филип відповів Йому: Їм і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожен з них отримав хоч трохи.
8Один з Його учнів, Андрій, брат Симона Петра, каже Йому:
9Є тут один хлопчик, який має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, але що це для такої кількості?
10Та Ісус сказав: Звеліть людям возлягти. А на тому місці було багато трави. Тож возлягло чоловіків числом близько п’яти тисяч.
11Ісус узяв хліб, віддав подяку й роздав учням, а учні тим, що возлежали; так само й риби, хто скільки хотів.
12Коли ж люди наїлися, Він каже Своїм учням: Зберіть шматки, що залишилися, щоб нічого не пропало.
13Вони зібрали, і наповнили дванадцять кошиків шматками, які залишилися від п’яти ячмінних хлібин у тих, що їли.
14Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Ісус, сказали: Це дійсно Той Пророк, Який має прийти у світ.
15Та Ісус, дізнавшись, що вони хочуть прийти і взяти Його силою, щоб зробити Його царем, знову відійшов на гору Сам-один.
16Коли ж настав вечір, Його учні зійшли до моря
17і, сівши в човен, попливли на той бік моря в Капернаум. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.
18Море ж хвилювалося, бо дув сильний вітер.
19Провеслувавши з двадцять п’ять чи тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякалися.
20Та Він сказав їм: Це Я, не бійтесь!
21Тоді вони радо прийняли Його в човен, і човен відразу пристав до берега, до якого вони пливли.
22Наступного дня люди, які стояли на тому боці моря, побачили, що іншого човна, крім того одного, у який сіли Його учні, там не було і що Ісус не сідав зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі
23(хоча з Тиверіади припливли інші човни близько до того місця, де вони їли хліб, після того як Господь віддав подяку).
24Тож коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, то й самі сіли в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса.
25І, знайшовши Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти сюди прибув?
26Ісус сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що поїли хліба й наїлися.
27Здобувайте не ту їжу, що псується, а ту їжу, що залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його відзначив печаттю Бог Отець.
28Тоді вони сказали Йому: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29Ісус сказав їм у відповідь: Ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.
30Вони сказали Йому: А яке знамення Ти вчиниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
31Наші отці їли манну в пустелі, як написано: Хліб з неба дав їм їсти.
32Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Мій Отець дає вам істинний хліб з неба.
33Бо хлібом Божим є Той, що сходить з неба і дає життя світу.
34Тоді вони сказали Йому: Пане, давай нам завжди такий хліб.
35Ісус же сказав їм: Я — хліб життя: хто приходить до Мене, той ніколи не буде голодним, і хто вірує в Мене, той ніколи не буде спраглим.
36Але Я сказав вам, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.
37Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене, і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
38Бо Я зійшов з неба не для того, щоб чинити Свою волю, а волю Того, Хто Мене послав.
39А воля Отця, що Мене послав, є така, щоб з усього, що Він дав Мені, Я нічого не втратив, але воскресив те в останній день.
40Воля Того, Хто Мене послав, є така, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя; і Я воскрешу його в останній день.
41Тоді іудеї стали рéмствувати на Нього за те, що Він сказав: Я хліб, що зійшов з неба.
42І казали: Хіба це не Ісус, син Йосипа, батька і матір Якого ми знаємо? Як же Він каже: Я зійшов з неба?
43Ісус же сказав їм у відповідь: Не рéмствуйте між собою.
44Ніхто не може прийти до Мене, якщо не приверне його Отець, що Мене послав; і Я воскрешу його в останній день.
45У пророків написано: І будуть усі навчені Богом. Тому кожен, хто почув і навчився від Отця, приходить до Мене.
46Не кажу, що хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47Істинно, істинно вам кажу: хто вірує в Мене, той має вічне життя.
48Я — хліб життя.
49Ваші отці їли манну в пустелі й померли.
50А хліб, що сходить з неба, такий, що хто з’їсть його, не помре.
51Я — хліб живий, що зійшов з неба: хто з’їсть цього хліба, той житиме вічно; а хліб, який Я дам, — це Моя плоть, яку Я віддам за життя світу.
52Тоді іудеї стали сперечатися між собою: Як Він може дати нам їсти Свою плоть?
53Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: якщо не з’їсте плоті Сина Людського і не вип’єте Його крові, не матимете в собі життя.
54Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я воскрешу його в останній день.
55Бо Моя плоть — це дійсно їжа і Моя кров — це дійсно пиття.
56Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той пробуває в Мені, і Я в ньому.
57Як послав Мене живий Отець і Я живу завдяки Отцю, так і той, хто їсть Мене, буде жити завдяки Мені.
58Такий хліб, що зійшов з неба. Не так, як ваші отці їли манну й померли; хто їсть цей хліб, той житиме вічно.
59Це Він сказав у синагозі, як навчав у Капернаумі.
60Багато ж хто з Його учнів, почувши це, сказав: Які важкі слова! Хто може слухати їх?
61Та Ісус, знаючи в Собі, що Його учні рéмствують на це, сказав їм: Чи це спокушає вас?
62А що, коли побачите, як Син Людський сходить туди, де був раніше?
63Дух дає життя, а плоть не приносить ніякої користі. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.
64Та є серед вас такі, що не вірують (бо Ісус від початку знав, хто ті, що не вірують, і хто той, що зрадить Його).
65І сказав: Тому Я і казав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Мого Отця.
66З цього часу багато хто з Його учнів пішов назад і вже не ходив з Ним.
67Тоді Ісус сказав Дванадцятьом: Чи не хочете й ви піти?
68Симон Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова вічного життя.
69І ми увірували й пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого.
70Ісус відповів їм: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Та один з вас — диявол.
71Це Він сказав про Іуду Симонового Іскаріота, бо він мав зрадити Його, будучи одним із Дванадцятьох.
Markert nå:
Іоана 6: НУП
Marker
Del
Kopier
Vil du ha høydepunktene lagret på alle enhetene dine? Registrer deg eller logg på
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
Іоана 6
6
1Після цього Ісус відплив на той бік Галілейського, чи Тиверіадського, моря.
2І за Ним пішло багато людей, бо вони бачили Його чудеса, які Він чинив над хворими.
3Ісус зійшов на гору і сів там зі Своїми учнями.
4Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
5Ісус, піднявши очі й побачивши, що до Нього йде багато людей, каже Филипу: Де нам купити хліба, щоб вони поїли?
6Казав же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.
7Филип відповів Йому: Їм і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожен з них отримав хоч трохи.
8Один з Його учнів, Андрій, брат Симона Петра, каже Йому:
9Є тут один хлопчик, який має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, але що це для такої кількості?
10Та Ісус сказав: Звеліть людям возлягти. А на тому місці було багато трави. Тож возлягло чоловіків числом близько п’яти тисяч.
11Ісус узяв хліб, віддав подяку й роздав учням, а учні тим, що возлежали; так само й риби, хто скільки хотів.
12Коли ж люди наїлися, Він каже Своїм учням: Зберіть шматки, що залишилися, щоб нічого не пропало.
13Вони зібрали, і наповнили дванадцять кошиків шматками, які залишилися від п’яти ячмінних хлібин у тих, що їли.
14Тоді люди, побачивши чудо, яке вчинив Ісус, сказали: Це дійсно Той Пророк, Який має прийти у світ.
15Та Ісус, дізнавшись, що вони хочуть прийти і взяти Його силою, щоб зробити Його царем, знову відійшов на гору Сам-один.
16Коли ж настав вечір, Його учні зійшли до моря
17і, сівши в човен, попливли на той бік моря в Капернаум. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.
18Море ж хвилювалося, бо дув сильний вітер.
19Провеслувавши з двадцять п’ять чи тридцять стадій, вони побачили Ісуса, що йшов по морю і наближався до човна, і злякалися.
20Та Він сказав їм: Це Я, не бійтесь!
21Тоді вони радо прийняли Його в човен, і човен відразу пристав до берега, до якого вони пливли.
22Наступного дня люди, які стояли на тому боці моря, побачили, що іншого човна, крім того одного, у який сіли Його учні, там не було і що Ісус не сідав зі Своїми учнями в човен, а Його учні відпливли самі
23(хоча з Тиверіади припливли інші човни близько до того місця, де вони їли хліб, після того як Господь віддав подяку).
24Тож коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, то й самі сіли в човни і припливли в Капернаум, шукаючи Ісуса.
25І, знайшовши Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти сюди прибув?
26Ісус сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що поїли хліба й наїлися.
27Здобувайте не ту їжу, що псується, а ту їжу, що залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його відзначив печаттю Бог Отець.
28Тоді вони сказали Йому: Що нам робити, щоб чинити діла Божі?
29Ісус сказав їм у відповідь: Ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.
30Вони сказали Йому: А яке знамення Ти вчиниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
31Наші отці їли манну в пустелі, як написано: Хліб з неба дав їм їсти.
32Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: не Мойсей дав вам хліб з неба, а Мій Отець дає вам істинний хліб з неба.
33Бо хлібом Божим є Той, що сходить з неба і дає життя світу.
34Тоді вони сказали Йому: Пане, давай нам завжди такий хліб.
35Ісус же сказав їм: Я — хліб життя: хто приходить до Мене, той ніколи не буде голодним, і хто вірує в Мене, той ніколи не буде спраглим.
36Але Я сказав вам, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.
37Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене, і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
38Бо Я зійшов з неба не для того, щоб чинити Свою волю, а волю Того, Хто Мене послав.
39А воля Отця, що Мене послав, є така, щоб з усього, що Він дав Мені, Я нічого не втратив, але воскресив те в останній день.
40Воля Того, Хто Мене послав, є така, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав вічне життя; і Я воскрешу його в останній день.
41Тоді іудеї стали рéмствувати на Нього за те, що Він сказав: Я хліб, що зійшов з неба.
42І казали: Хіба це не Ісус, син Йосипа, батька і матір Якого ми знаємо? Як же Він каже: Я зійшов з неба?
43Ісус же сказав їм у відповідь: Не рéмствуйте між собою.
44Ніхто не може прийти до Мене, якщо не приверне його Отець, що Мене послав; і Я воскрешу його в останній день.
45У пророків написано: І будуть усі навчені Богом. Тому кожен, хто почув і навчився від Отця, приходить до Мене.
46Не кажу, що хтось бачив Отця, крім Того, Хто від Бога; Він бачив Отця.
47Істинно, істинно вам кажу: хто вірує в Мене, той має вічне життя.
48Я — хліб життя.
49Ваші отці їли манну в пустелі й померли.
50А хліб, що сходить з неба, такий, що хто з’їсть його, не помре.
51Я — хліб живий, що зійшов з неба: хто з’їсть цього хліба, той житиме вічно; а хліб, який Я дам, — це Моя плоть, яку Я віддам за життя світу.
52Тоді іудеї стали сперечатися між собою: Як Він може дати нам їсти Свою плоть?
53Ісус же сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: якщо не з’їсте плоті Сина Людського і не вип’єте Його крові, не матимете в собі життя.
54Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я воскрешу його в останній день.
55Бо Моя плоть — це дійсно їжа і Моя кров — це дійсно пиття.
56Хто їсть Мою плоть і п’є Мою кров, той пробуває в Мені, і Я в ньому.
57Як послав Мене живий Отець і Я живу завдяки Отцю, так і той, хто їсть Мене, буде жити завдяки Мені.
58Такий хліб, що зійшов з неба. Не так, як ваші отці їли манну й померли; хто їсть цей хліб, той житиме вічно.
59Це Він сказав у синагозі, як навчав у Капернаумі.
60Багато ж хто з Його учнів, почувши це, сказав: Які важкі слова! Хто може слухати їх?
61Та Ісус, знаючи в Собі, що Його учні рéмствують на це, сказав їм: Чи це спокушає вас?
62А що, коли побачите, як Син Людський сходить туди, де був раніше?
63Дух дає життя, а плоть не приносить ніякої користі. Слова, які Я говорю вам, є дух і життя.
64Та є серед вас такі, що не вірують (бо Ісус від початку знав, хто ті, що не вірують, і хто той, що зрадить Його).
65І сказав: Тому Я і казав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо не буде дано йому від Мого Отця.
66З цього часу багато хто з Його учнів пішов назад і вже не ходив з Ним.
67Тоді Ісус сказав Дванадцятьом: Чи не хочете й ви піти?
68Симон Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова вічного життя.
69І ми увірували й пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого.
70Ісус відповів їм: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Та один з вас — диявол.
71Це Він сказав про Іуду Симонового Іскаріота, бо він мав зрадити Його, будучи одним із Дванадцятьох.
Markert nå:
:
Marker
Del
Kopier
Vil du ha høydepunktene lagret på alle enhetene dine? Registrer deg eller logg på
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко