Іоана 8
8
1Ісус же пішов на Оливну гору.
2А на світанку знову прийшов у Храм, і весь народ прийшов до Нього, і Він сів і почав навчати його.
3Тут книжники й фарисеї приводять до Нього жінку, схоплену на перелюбі, і, поставивши її посередині,
4кажуть Йому: Учителю, цю жінку схоплено на самому вчинку перелюбу,
5а Мойсей у Законі заповів нам побивати таких камінням. А Ти що скажеш?
6Казали ж це, спокушаючи Його, щоб мати в чому звинуватити Його. Та Ісус, нахилившись вниз, став писати пальцем по землі, ніби не чуючи їх.
7Коли ж вони продовжували питати Його, Він підвівся і сказав їм: Хто з вас без гріха, хай першим кине в неї камінь.
8І знову, нахилившись вниз, став писати по землі.
9Вони ж, почувши це і докорювані совістю, стали виходити один за одним, починаючи від старших і до останніх; і залишився один Ісус та жінка, що стояла посередині.
10Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, крім жінки, сказав їй: Жінко, де оті твої обвинувачі? Ніхто не засудив тебе?
11Вона сказала: Ніхто, Господи. Ісус сказав їй: І Я не засуджую тебе. Іди і більше не гріши.
12І знову Ісус почав говорити до народу: Я — світло для світу: хто йде за Мною, той не буде ходити в темряві, але матиме світло життя.
13Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, Твоє свідчення не істинне.
14Ісус сказав їм у відповідь: Хоч Я і Сам про Себе свідчу, Моє свідчення істинне, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду.
15Ви судите по плоті, Я не суджу нікого;
16а якщо Я і суджу, то Мій суд істинний, бо Я не один, але Я з Отцем, що Мене послав.
17А у вашому Законі написано, що свідчення двох людей істинне.
18Я Сам про Себе свідчу, і про Мене свідчить Отець, що Мене послав.
19Тоді вони сказали Йому: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; якби ви знали Мене, то знали б і Мого Отця.
20Ці слова Ісус сказав біля скарбниці, як навчав у Храмі, і ніхто не схопив Його, бо Його час ще не прийшов.
21І знову Ісус сказав їм: Я йду, і ви будете шукати Мене і помрете у своєму гріху. А куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22Тоді іудеї сказали: Невже Він уб’є Себе, що каже: Куди Я йду, туди ви не можете прийти?
23Він сказав їм: Ви від нижніх, Я від вишніх; ви від цього світу, Я не від цього світу.
24Тому Я і сказав вам, що ви помрете у своїх гріхах; бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете у своїх гріхах.
25Тоді вони сказали Йому: Хто Ти? Ісус сказав їм: Те, що й казав вам від початку.
26Багато Я маю говорити й судити про вас, але Той, що Мене послав, є істинний, і що Я чув від Нього, те й кажу світу.
27Не зрозуміли вони, що Він сказав їм про Отця.
28Тоді Ісус сказав їм: Коли піднесете Сина Людського, тоді дізнаєтеся, що це Я і що Я нічого не роблю Сам від Себе, але як навчив Мене Мій Отець, те й говорю.
29І Той, що Мене послав, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30Коли Він говорив це, багато хто увірував у Нього.
31Тоді Ісус сказав іудеям, які увірували в Нього: Якщо будете пробувати в Моєму слові, то ви дійсно Мої учні;
32і пізнаєте істину, й істина зробить вас вільними.
33Вони відповіли Йому: Ми нащадки Авраама і ніколи нікому не були рабами. Як же Ти кажеш: Станете вільними?
34Ісус відповів їм: Істинно, істинно вам кажу: кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха.
35Та раб не пробуває в домі вічно, а Син пробуває вічно.
36Тож якщо Син зробить вас вільними, то ви дійсно будете вільними.
37Я знаю, що ви нащадки Авраама, але хочете вбити Мене, бо Моє слово не вміщається у вас.
38Я кажу те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що бачили у вашого отця.
39Вони сказали Йому у відповідь: Наш отець — Авраам. Ісус каже їм: Якби ви були дітьми Авраама, то робили б діла Авраама,
40а ви хочете вбити Мене — Людину, Яка сказала вам істину, що почула від Бога. Авраам такого не робив.
41Ви робите діла свого отця. Вони ж сказали Йому: Ми не від блуду народилися, у нас один Отець — Бог.
42Ісус сказав їм: Якби Бог був вашим Отцем, то ви любили б Мене, тому що Я від Бога вийшов і прийшов; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він Мене послав.
43Чому ви не розумієте Моєї мови? Тому що не можете слухати Мого слова.
44Ви — від свого отця диявола і ви охоче виконуєте похоті свого отця. Він був людиновбивцею від початку і не встояв в істині, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то каже своє, бо він неправдомовець і батько неправди.
45А оскільки Я кажу істину, то ви не вірите Мені.
46Хто з вас докорить Мені за гріх? Якщо ж Я кажу істину, то чому ви не вірите Мені?
47Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
48Тоді іудеї сказали Йому у відповідь: Чи не правильно ми кажемо, що Ти самаря´нин і що в Тобі біс?
49Ісус відповів: Нема в Мені біса, але Я шаную Свого Отця, а ви ганьбите Мене.
50Утім Я не шукаю Собі слави: є Той, що шукає і судить.
51Істинно, істинно вам кажу: хто дотримається Мого слова, той не побачить смерті повік.
52Тоді іудеї сказали Йому: Тепер ми знаємо, що в Тобі біс. Авраам помер, і пророки померли, а Ти кажеш: Хто дотримається Мого слова, той не скуштує смерті повік.
53Невже Ти більший від нашого отця Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе робиш?
54Ісус відповів: Якщо Я Сам Себе прославляю, то Моя слава ніщо. Мене ж прославляє Мій Отець, про Якого ви кажете, що Він ваш Бог.
55Та ви не знаєте Його, а Я знаю Його, і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем; але Я знаю Його і дотримуюся Його слова.
56Авраам, ваш отець, був радий побачити Мій день; і побачив його, і зрадів.
57Тоді іудеї сказали Йому: Тобі ще й п’ятдесяти років немає, і Ти бачив Авраама?
58Ісус сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: перш ніж народився Авраам, Я є.
59Тоді вони взяли каміння, щоб кинути в Нього, та Ісус скрився і вийшов із Храму, пройшовши посеред них, і так пішов.
Markert nå:
Іоана 8: НУП
Marker
Del
Kopier
Vil du ha høydepunktene lagret på alle enhetene dine? Registrer deg eller logg på
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
