Улюблені, благаю вас, як чужинців і мандрівників, стримуватися від тілесних пожадливостей, які воюють проти душі,
мати добру поведінку серед язичників, щоби через те, за що вас обмовляють, мов злочинців, побачивши добрі діла, прославили Бога в день відвідин.
Отже, підкоріться всякій людській владі задля Господа, — чи цареві, як володареві,
чи правителям, як від Нього посланих, аби карати злочинців і хвалити тих, хто чинить добро.
Оскільки така Божа воля, щоб вони добрими вчинками приборкували неуцтво немудрих людей,
як вільні, — котрі не використовують свободу як прикриття для зла, — але як раби Божі.
Шануйте всіх, любіть братерство, бійтеся Бога, поважайте царя.
Слуги, із повним страхом коріться панам не тільки добрим та лагідним, а й прикрим.
Тому що це благодать [перед Богом], коли хто свідомо, задля Бога переносить злидні, страждаючи несправедливо.
Адже яка честь, коли зазнаєте покарання за провини? Але коли терпите й страждаєте, роблячи добро, — це благодать перед Богом.
На це ви були покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами.
Він не вчинив гріха, і не знайдено підступу в устах Його;
коли Його лихословили, Він не лихословив; страждаючи, не погрожував, а передавав Тому, Хто судить справедливо.
Він Сам Своїм тілом підняв наші гріхи на дерево, щоб ми, померши для гріхів, жили для праведності; Його ранами ви оздоровлені.
Адже ви були як блукаючі вівці, а тепер повернулися до пастиря і наставника ваших душ.