Дії 27
27
Павла везуть до Італії
1 #
Дії 16:10 #Дії 25:12; 10:1 Коли вирішили, що ми маємо відплисти до Італії, передали Павла та деяких інших в’язнів сотникові полку кесаря, на ім’я Юлій.
2 #
Дії 19:29; 20:4· Кол 4:10· Флм 1:24 Тож сівши на адрамитський корабель, який мав пливти до азійських місць, ми відпливли. З нами був Аристарх, македонець із Солуня.
3 #
Дії 11:19; 27:43; 24:23; 28:2,7,16· Лк 12:4 Наступного дня ми причалили в Сидоні. Юлій ставився до Павла по-людськи і дозволив піти до друзів скористатися їхньою турботою.
4Вирушивши звідти, прибули ми до Кіпру, бо був зустрічний вітер.
5Коли перепливли килікійське й памфилійське моря, прибули ми до Мири, що в Ликії.
6 #
Дії 28:11 І тут сотник, знайшовши олександрійський корабель, який плив до Італії, посадив нас на нього.
7Повільно пливучи багато днів і ледь допливши до Кніда, бо не дозволяв нам вітер, ми пропливли повз Крит біля Салмони.
8Ледве минувши його, ми пристали до одного місця, що зветься Добра Пристань, поблизу якого було місто Ласея.
9 #
2Кор 11:25· Лев 16:29 та ін. Як минуло чимало часу і плавання вже стало небезпечним, бо й піст уже минув, Павло радив,
10кажучи їм: Мужі, я бачу, що плавання буде небезпечним і з великими втратами — не тільки для вантажу та корабля, а й для наших душ.
11Та сотник довіряв більше керманичеві й власникові судна, ніж тому, що говорив Павло.
12 #
Дії 28:11 Оскільки пристань не була зручною для зимівлі, більшість радила відпливти звідти, щоби при можливості дістатися до Финіки й перезимувати в критській пристані, зверненій до півдня і відкритій для північно-західних вітрів.
13Тож як повіяв південний вітер, подумали, що досягли бажаного, тому підняли вітрила й попливли повз Крит.
Буря на морі. Порятунок
14Та незабаром повіяв супротивний рвучкий вітер, який зветься евракилон.
15Коли підхопило корабель, і він не міг протистояти вітрові, ми здалися, і нас понесло.
16 #
Дії 27:30 Підпливши до одного острова, що зветься Клавда, насилу змогли втримати рятувальний човен,
17якого витягли, і вжили допоміжних засобів, обв’язуючи корабель. Побоюючись, щоб не попасти на мілину Сирту, спустили вітрило; і так нас носило.
18Наступного дня, як нас сильно кидала буря, ми почали викидати вантаж,
19 #
Йона 1:5 а третього дня власноручно повикидали корабельне знаряддя.
20Тому що багато днів не з’являлися ні сонце, ні зорі, а буря сильно налягала, ми повністю втратили надію на порятунок.
21 #
Дії 27:33 Оскільки довго не їли, то Павло, ставши серед них, сказав: О, мужі! Потрібно було слухати мене й не відпливати з Криту, — то ми не зазнали би цього лиха та втрати.
22 #
Дії 27:36 Тепер же благаю вас: кріпіться, бо не загине душа жодного з вас, а тільки корабель.
23 #
Дії 9:10; 12:7 Тому що цієї ночі переді мною постав ангел Бога, Якому я належу та Якому служу,
24 #
Дії 9:15; 23:11· Мт 10:18 і сказав: Не бійся, Павле! Тобі треба стати перед кесарем, і ось подарував тобі Бог усіх, хто пливе з тобою!
25Тому кріпіться, мужі! Бо я вірю Богові, що станеться так, як мені було сказано.
26 #
Дії 28:1 Ми маємо добратися до якогось острова.
27 #
Дії 27:33 А коли надійшла чотирнадцята ніч, як носило нас в Адріатиці, опівночі моряки здогадувалися, що наближаються до якоїсь землі.
28І закинувши лот, виявили, що було двадцять сажнів#27:28 гр. міра довжини — 1,85 метра.; пропливши ще трохи й знову закинувши, з’ясували, що було п’ятнадцять сажнів.
29А боячись, аби якось не наскочити на скелясті місця, кинули з корми корабля чотири якорі й молилися, аби настав день.
30 #
Дії 27:16 Коли ж моряки намагалися втекти з корабля і спустили човен у море, вдаючи, ніби з носа хочуть закинути якорі,
31Павло сказав сотникові й воїнам: Якщо вони не залишаться на кораблі, ви не зможете врятуватися!
32Тоді воїни перерізали канати човна й дали йому впасти.
33 #
Дії 27:21,27 А коли почало розвиднятися, Павло благав усіх вживати їжу, кажучи: Сьогодні чотирнадцятий день ви продовжуєте чекати голодними, нічого не ївши.
34 #
Мт 10:30 Тому благаю вас вживати їжу, бо це для вашого порятунку. Жодному з вас і волосина з голови не впаде.
35 #
Лк 22:19· Ів 6:11· Дії 2:42 Сказавши це й узявши хліб, він у всіх на очах віддав хвалу Богові та, переломивши, почав їсти.
36 #
Дії 27:22; 9:19 Тоді всі підбадьорилися і почали вживати їжу.
37Було нас усіх на кораблі двісті сімдесят шість душ.
38Наситившись їжею, почали полегшувати корабель, викидаючи збіжжя в море.
39А коли настав день, не розпізнали землі та побачили якусь затоку з піщаним берегом, до якої і хотіли, при можливості, причалити кораблем.
40Піднявши якорі, пустилися в море, водночас послабили канати на стерні й, піднявши мале вітрило, оскільки дув вітер, попрямували до берега.
41Наскочивши на мілину, корабель застряг; ніс загруз і став нерухомий, а корму розбивало силою хвиль.
42Воїни радили повбивати в’язнів, щоб ніхто не поплив і не втік.
43 #
Дії 27:3; 28:1 Але сотник, бажаючи врятувати Павла, стримав їх від цього наміру й наказав тим, хто може плавати, першими стрибати й добиратися до берега,
44 #
Дії 27:22–25 а інші — хто на дошках, хто на уламках з корабля. І сталося так, що всі врятувалися на землю.
Поточний вибір:
Дії 27: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)