Дії 3:3-19

Побачивши Петра й Івана, які хотіли увійти до храму, він почав просити милостиню. Поглянули на нього Петро з Іваном і сказали: Подивися на нас! Він пильно дивився на них, сподіваючись щось від них одержати. А Петро сказав: Срібла й золота не маю, але що маю, те й даю тобі: в Ім’я Ісуса Христа Назарянина встань і ходи! І, узявши його за праву руку, підвів його. Відразу ж зміцніли його стопи й суглоби. Підскочивши, він устав і почав ходити. Тож ввійшов з ними в храм, ходив і підскакував, хвалячи Бога. І весь народ побачив, як він ходив і вихваляв Бога. Коли ж дізналися, що це той, який сидів заради милостині біля Гарних воріт храму, переповнилися страхом і подивом від того, що з ним сталося. Оскільки він був біля Петра й Івана, то збігся до них весь здивований народ у притвор, який називається Соломоновим. Побачивши це, Петро звернувся до народу: Мужі ізраїльські! Чого дивуєтеся із цього? Чому дивитеся на нас так, наче ми своєю силою або побожністю зробили, щоб він ходив? Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, Бог наших батьків, прославив Свого слугу Ісуса, Якого ви видали й відреклися перед Пилатом, який присудив Його відпустити. Ви відреклися від Святого й Праведного, а випросили звільнити вам людину-вбивцю. Володаря життя ви вбили, та Бог воскресив Його з мертвих, свідками чого є ми. І вірою в Ім’я Його — Його Ім’я оздоровило того, кого бачите й знаєте. Віра, яка від Нього, дала йому це зцілення перед усіма вами. А тепер, [мужі-] брати, знаю, що зробили ви так через незнання — і так само ваші володарі. Бог провістив наперед устами всіх пророків, що Христос має постраждати; так Він і виконав. Тож покайтеся і наверніться, аби були стерті ваші гріхи