Вихід 32
32
1Коли народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, то зібрався народ до Аарона; і вони кажуть йому: Встань, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 2І каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок і дочок, і принесіть до мене. 3І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона. 4І він прийняв з їхніх рук, опрацював їх різцем і зробив з них литого бичка, та й сказав: Це — твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з Єгипетської землі! 5І, поглянувши, Аарон побудував перед ним жертовник; і проголосив Аарон, кажучи: Завтра — свято для Господа! 6А наступного дня він, уставши, приніс всепалення і приніс жертву спасіння. І народ засів їсти й пити, а далі вони піднялися, щоб забавлятися. 7Тоді Господь сказав Мойсеєві, промовляючи: Іди! Швидко спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня! 8Швидко вони зійшли з дороги, яку Я їм заповів. Зробили собі бичка і почали поклонятися йому, і принесли йому жертву, і сказали: Це — твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з Єгипетської землі! 10Тож тепер залиши Мене, і, запалавши на них гнівом, Я вигублю їх, а тебе зроблю великим народом. 11Та Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і сильною рукою Ти вивів з Єгипетської землі? 12Аби часом не сказали єгиптяни, заявляючи: Він з підступним наміром вивів їх, щоб вигубити в горах і знищити їх із землі. Зупини гнів Своєї люті й вияви милість до злих вчинків Свого народу! 13Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака і Якова, яким Ти поклявся Собою і промовляв до них, кажучи: Дуже розмножу ваших нащадків, як незчисленні небесні зірки! — і всю цю землю, про яку Ти сказав, що даси їхнім нащадкам, вони одержать її у власність навіки. 14І Господь виявив милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові. 15І Мойсей, повернувшись, зійшов з гори, а в його руках — дві скрижалі свідчення, кам’яні таблиці, написані з обох боків, — вони були списані звідси і звідти. 16І скрижалі були Божим ділом, і письмо було Божим письмом, викарбуваним на скрижалях. 17А Ісус, почувши галас народу, який кричав, каже Мойсеєві: Бойовий клич в таборі! 18А той каже: Це — не голос тих, що починають перемагати, і не голос тих, що починають знемагати; але я чую галас тих, які починають п’яніти. 19Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей, запалавши гнівом, кинув зі своїх рук дві скрижалі й розбив їх під горою. 20І, взявши бичка, якого вони зробили, він спалив його у вогні, потовк його дрібно й розсипав його по воді, і напоїв нею Ізраїльських синів. 21І Мойсей сказав Ааронові: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на них великий гріх? 22Аарон же відповів Мойсеєві: Не гнівайся, володарю, бо ти знаєш запальний характер цього народу! 23Адже вони сказали мені: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 24І я їм сказав: Якщо хтось має золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув у вогонь, і вийшов цей бичок… 25І Мойсей побачив, що народ поділений, бо Аарон їх поділив на потіху їхнім ворогам. 26Тоді Мойсей став біля входу в табір і сказав: Хто за Господом, нехай підійде до мене! І до нього зібралися всі сини Левія. 27А він каже їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Нехай кожний підпереже свого меча до стегна, ідіть через табір і поверніться — від воріт до воріт, і кожний нехай убиває свого брата: кожний — свого ближнього, кожний — свого сусіда! 28І зробили сини Левія так, як сказав їм Мойсей, і в той день полягло з народу біля трьох тисяч чоловік. 29І сказав їм Мойсей: Сьогодні ви посвятили себе на служіння Господу, кожний сином своїм чи братом, щоб вам було дано благословення. 30І сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви згрішили великим гріхом. І тепер я піднімуся до Бога, щоб звершити викуплення за ваш гріх. 31Мойсей повернувся до Господа і сказав: Благаю, Господи! Цей народ згрішив великим гріхом, — вони зробили собі золотих богів. 32І тепер, якщо прощаєш їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то викресли мене з Твоєї книги, в яку Ти мене записав. 33Та Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось згрішив переді Мною, то Я його викреслю з Моєї книги. 34А тепер іди і проведи цей народ до місцевості, про яку Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. У той день, коли відвідаю їх, Я наведу на них їхній гріх. 35Тож Господь уразив народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон.
Поточний вибір:
Вихід 32: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)