Ісаї 51
51
1Послухайте Мене, ви, які переслідуєте праведного і шукаєте Господа! Погляньте на твердий камінь, який ви висікли, і на яму ставу, який ви викопали. 2Погляньте на вашого батька Авраама і на Сарру, яка терпіла болі вашого народження! Адже був він один, і Я його покликав, і його поблагословив, і Я його полюбив, і Я зробив численними його нащадків. 3А тепер і тебе потішу, Сіоне, — Я потішив усі твої пустинні місця, і зроблю її пустинні місця, як Господній рай. Радість і веселість знайдуть у ній, прославляння і голос хвали.
4Послухайте Мене, послухайте, Мій народе, — і царі, Мене послухайте! Бо від Мене вийде закон і Мій суд на світло народів. 5Швидко наближається Моя праведність, і прийде Моє спасіння, і народи надіятимуться на Мою руку. Мене чекатимуть острови і надіятимуться на Мою руку. 6Підніміть ваші очі до неба і погляньте на землю внизу, бо небо укріпилося, як дим, а земля постаріє, як одяг; ті, хто живе на землі, вмирають, як і ці, а Моє спасіння буде навіки, і Моя праведність не стане меншою.
7Послухайте Мене, ви, які знаєте суд, Мій народе, в якого Мій закон у їхньому серці! Не бійтеся погорди людей і не ослабніть від їхньої зневаги, 8бо вона, як одяг, буде з’їдена часом і, як вовна, буде з’їдена міллю. А Моя праведність буде навіки, і Моє спасіння — з роду в рід! 9Підіймись, підіймись Єрусалиме і зодягнися силою твоєї могутньої руки! Устань, як на початку дня, як вічний рід. Хіба ти той, 10хто висушив море, велику воду безодні? Хто поклав глибини моря, як дорогу для проходу визволеним 11і спасенним? Адже через Господа повернуться і прийдуть на Сіон з радістю і вічною веселістю. Бо на голові їхній — радість і хвала, і радість їх охопить, — утік біль і смуток, і стогін.
12Я є, Я є Той, Хто тебе потішає. Пізнай, Кого вшанувавши, ти злякався смертної людини і людського сина, які засохли, наче трава! 13Ти забув про Бога, Який тебе створив, Який створив небо і заснував землю, і ти боявся завжди, усі дні, через присутність гніву того, хто тебе гнітить. Бо яким чином він радився тебе взяти, а тепер де гнів того, хто тебе гнітить? 14Адже у твоєму спасінні Бог не зупиниться і не забариться! 15Адже Я — Бог твій, Котрий збурює море і дає шум його хвилям, Господь Саваот Моє Ім’я!
16Я покладу Свої слова у твої уста і захищу тебе в тіні Своєї руки, якою Я встановив небо і заснував землю. І Він скаже Сіонові: Ти — Мій народ! 17Піднімися, піднімися, встань, Єрусалиме, — та, яка випила чашу гніву з Господньої руки! Адже чашу падіння, чашу гніву ти випила, і ти випорожнила. 18І не було того, хто потішив би тебе з усіх твоїх дітей, яких ти народила, і не було того, хто взяв би твою руку, навіть з усіх твоїх синів, яких ти звеличила. 19Ці дві речі проти тебе! Хто сумуватиме з тобою? Падіння і знищення, голод і меч. Хто тебе потішить? 20Твої сини в біді, ті, хто сидить на краю кожної дороги, як наполовину зварений буряк, вони сповнені Господнього гніву, ослаблені Господом Богом.
21Через це послухай, упокорена і сп’яніла не від вина! 22Так говорить Господь Бог, Який судить Свій народ: Ось Я взяв чашу падіння з твоєї руки, чашу гніву, і ти вже не продовжуватимеш пити з неї. 23І вкладу її в руки тих, хто тобі чинить зло і тебе впокорюють, які сказали твоїй душі: Нахилися, щоб ми пройшли. І ти підставила свою спину рівно із землею — для тих, які проходять ззовні.
Поточний вибір:
Ісаї 51: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Ісаї 51
51
1Послухайте Мене, ви, які переслідуєте праведного і шукаєте Господа! Погляньте на твердий камінь, який ви висікли, і на яму ставу, який ви викопали. 2Погляньте на вашого батька Авраама і на Сарру, яка терпіла болі вашого народження! Адже був він один, і Я його покликав, і його поблагословив, і Я його полюбив, і Я зробив численними його нащадків. 3А тепер і тебе потішу, Сіоне, — Я потішив усі твої пустинні місця, і зроблю її пустинні місця, як Господній рай. Радість і веселість знайдуть у ній, прославляння і голос хвали.
4Послухайте Мене, послухайте, Мій народе, — і царі, Мене послухайте! Бо від Мене вийде закон і Мій суд на світло народів. 5Швидко наближається Моя праведність, і прийде Моє спасіння, і народи надіятимуться на Мою руку. Мене чекатимуть острови і надіятимуться на Мою руку. 6Підніміть ваші очі до неба і погляньте на землю внизу, бо небо укріпилося, як дим, а земля постаріє, як одяг; ті, хто живе на землі, вмирають, як і ці, а Моє спасіння буде навіки, і Моя праведність не стане меншою.
7Послухайте Мене, ви, які знаєте суд, Мій народе, в якого Мій закон у їхньому серці! Не бійтеся погорди людей і не ослабніть від їхньої зневаги, 8бо вона, як одяг, буде з’їдена часом і, як вовна, буде з’їдена міллю. А Моя праведність буде навіки, і Моє спасіння — з роду в рід! 9Підіймись, підіймись Єрусалиме і зодягнися силою твоєї могутньої руки! Устань, як на початку дня, як вічний рід. Хіба ти той, 10хто висушив море, велику воду безодні? Хто поклав глибини моря, як дорогу для проходу визволеним 11і спасенним? Адже через Господа повернуться і прийдуть на Сіон з радістю і вічною веселістю. Бо на голові їхній — радість і хвала, і радість їх охопить, — утік біль і смуток, і стогін.
12Я є, Я є Той, Хто тебе потішає. Пізнай, Кого вшанувавши, ти злякався смертної людини і людського сина, які засохли, наче трава! 13Ти забув про Бога, Який тебе створив, Який створив небо і заснував землю, і ти боявся завжди, усі дні, через присутність гніву того, хто тебе гнітить. Бо яким чином він радився тебе взяти, а тепер де гнів того, хто тебе гнітить? 14Адже у твоєму спасінні Бог не зупиниться і не забариться! 15Адже Я — Бог твій, Котрий збурює море і дає шум його хвилям, Господь Саваот Моє Ім’я!
16Я покладу Свої слова у твої уста і захищу тебе в тіні Своєї руки, якою Я встановив небо і заснував землю. І Він скаже Сіонові: Ти — Мій народ! 17Піднімися, піднімися, встань, Єрусалиме, — та, яка випила чашу гніву з Господньої руки! Адже чашу падіння, чашу гніву ти випила, і ти випорожнила. 18І не було того, хто потішив би тебе з усіх твоїх дітей, яких ти народила, і не було того, хто взяв би твою руку, навіть з усіх твоїх синів, яких ти звеличила. 19Ці дві речі проти тебе! Хто сумуватиме з тобою? Падіння і знищення, голод і меч. Хто тебе потішить? 20Твої сини в біді, ті, хто сидить на краю кожної дороги, як наполовину зварений буряк, вони сповнені Господнього гніву, ослаблені Господом Богом.
21Через це послухай, упокорена і сп’яніла не від вина! 22Так говорить Господь Бог, Який судить Свій народ: Ось Я взяв чашу падіння з твоєї руки, чашу гніву, і ти вже не продовжуватимеш пити з неї. 23І вкладу її в руки тих, хто тобі чинить зло і тебе впокорюють, які сказали твоїй душі: Нахилися, щоб ми пройшли. І ти підставила свою спину рівно із землею — для тих, які проходять ззовні.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)