Івана 12
12
Помазання Ісуса дорогоцінним миром
1 #
Мт 26:6–13· Мр 14:3–9 #Ів 2:13; 11:1,43 За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [який помер] і якого Ісус воскресив із мертвих.
2 #
Лк 10:40 Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
3 #
Ів 11:2· Лк 7:38 Марія, взявши літру#12:3 гр. «літра» відповідає римській лібрі, приблизно 327 грамів. мира зі справжнього дорогоцінного нарду#12:3 нард — запашна олія., помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира.
4 #
Ів 6:64 Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати:
5Чому б не продати це миро за триста динаріїв#12:5 динарій — римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. і не роздати бідним?
6 #
Ів 10:13; 13:29 Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
7А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла:
8 #
Повт 15:11 бідних ви завжди із собою маєте, Мене ж — не завжди маєте.
Змова проти Лазаря
9 #
Ів 11:43,56 Багато юдеїв довідалося, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
10Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити,
11 #
Ів 7:31 бо через нього багато хто відходив від юдеїв і починав вірити в Ісуса.
Урочистий в’їзд Ісуса в Єрусалим
12 #
Мт 21:1–9· Мр 11:1–10· Лк 19:28–38 Наступного дня велика кількість людей, котрі, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято.
13 #
Лев 23:40· Пс 117:26· Мт 23:39· Ів 1:49; 6:15; 18:33,37,39; 19:3,12· Соф 3:15 Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!
14А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, — згідно з написаним:
15 #
Зах 9:9· Іс 35:4; 40:9· Соф 3:14 Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі.
16 #
Ів 2:22 Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили.
17 #
Ів 12:9 Свідчили люди, які були з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.
18 #
Ів 2:11 Тому і зустрів Його натовп, бо почув, що Він зробив це чудо.
19 #
Ів 11:48· Лк 19:48· Дії 5:28 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
Греки шукають Ісуса
20 #
Ів 7:35 Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками.
21 #
Ів 1:43· Лк 8:20; 23:8 Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса!
22 #
Ів 1:40 Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть, та й повідомляють Ісуса.
Отець з неба прославляє Сина
23 #
Ів 13:1; 7:39 А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському.
24 #
Ів 1:51· 1Кор 15:36 Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай.
25 #
Мт 16:25 Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя.
26 #
Мт 16:24· Ів 14:3; 17:24 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець.
Ісус говорить про Свій відхід
27 #
Пс 6:4; 30:10· Мт 26:38 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину.
28 #
Ів 5:37· Мт 3:17· Ів 8:54; 17:4 Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
29 #
Йов 37:5· Бут 21:17 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив.
30 #
Ів 11:42 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас.
31 #
Ів 14:30; 16:11· 1Кор 2:6· 2Кор 4:4· Еф 2:2· Лк 10:18 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть.
32 #
Ів 3:14; 14:3 Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе!
33 #
Ів 21:19 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти.
34 #
Ів 8:35· Пс 88:37· Єз 37:25· Ів 12:32; 1:51 А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський?
35 #
Ів 7:33; 11:10; 8:12· 1Ів 2:11 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
36 #
Лк 16:8· Еф 5:8· 1Сол 5:5· Ів 8:59 Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них.
Зневіра народу
37 #
Ів 2:11,23· Іс 53:1· Рим 10:16 Хоча Він зробив перед ними стільки чудес, вони не повірили в Нього,
38щоби сповнилося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив нашій вістці? І кому відкрилася Господня правиця?
39 #
Ів 5:44; 8:43 Вони не могли вірити ще й тому, що, як казав Ісая:
40 #
Іс 6:10· Мт 13:14· Мр 3:5 Засліпив їхні очі, зробив кам’яними їхні серця, аби вони не побачили очима, не зрозуміли серцем і не навернулися, щоб Я оздоровив їх!
41 #
Іс 6:1 Це сказав Ісая, коли побачив славу Його і сповістив про Нього.
42 #
Ів 7:31; 9:22 Усе ж таки багато зі старших повірило в Нього, але через фарисеїв вони не зізнавалися, щоб їх не вигнали із синагоги;
43 #
Ів 5:44 вони бо полюбили людську славу більше, ніж славу Божу.
Заповідь Божа — це вічне життя
44 #
Ів 7:28· Мт 10:40 Тож Ісус гучним голосом сказав: Хто вірить у Мене, той вірить не в Мене, а в Того, Хто послав Мене!
45 #
Ів 6:40; 14:9 І хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене.
46 #
Ів 11:27; 8:12 Я — Світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не перебував у темряві.
47 #
Ів 3:17 Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ.
48 #
Лк 10:16· Ів 3:18· Євр 4:12· Ів 6:39 Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня.
49 #
Ів 8:28; 3:34; 15:10 Бо не від Себе Я говорив, а Отець, Який послав Мене, це Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.
50 #
Ів 6:40; 17:2 І Я знаю, що Його заповідь — це вічне життя. А що Я кажу, то так кажу, як сказав Мені Отець!
Поточний вибір:
Івана 12: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)
Івана 12
12
Помазання Ісуса дорогоцінним миром
1 #
Мт 26:6–13· Мр 14:3–9 #Ів 2:13; 11:1,43 За шість днів до Пасхи Ісус прийшов до Витанії, де був Лазар, [який помер] і якого Ісус воскресив із мертвих.
2 #
Лк 10:40 Там Йому влаштували вечерю, а Марта обслуговувала. Лазар був одним із тих, хто був з Ним при столі.
3 #
Ів 11:2· Лк 7:38 Марія, взявши літру#12:3 гр. «літра» відповідає римській лібрі, приблизно 327 грамів. мира зі справжнього дорогоцінного нарду#12:3 нард — запашна олія., помазала Ісусові ноги й своїм волоссям обтерла їх. Дім наповнився запахом мира.
4 #
Ів 6:64 Каже один з Його учнів, Юда Іскаріотський, [син Симона], який мав Його видати:
5Чому б не продати це миро за триста динаріїв#12:5 динарій — римська срібна монета, вартість якої приблизно відповідала денному заробітку найманого робітника. і не роздати бідним?
6 #
Ів 10:13; 13:29 Він сказав це не тому, що турбувався про бідних, але тому, що був злодієм і, маючи скриньку на гроші, носив те, що вкидали.
7А Ісус сказав: Облиш її, це вона на день Мого похорону зберегла:
8 #
Повт 15:11 бідних ви завжди із собою маєте, Мене ж — не завжди маєте.
Змова проти Лазаря
9 #
Ів 11:43,56 Багато юдеїв довідалося, що Він там, і прийшли не тільки задля Ісуса, а й щоби побачити Лазаря, якого Він воскресив із мертвих.
10Тож первосвященики змовилися, щоб і Лазаря вбити,
11 #
Ів 7:31 бо через нього багато хто відходив від юдеїв і починав вірити в Ісуса.
Урочистий в’їзд Ісуса в Єрусалим
12 #
Мт 21:1–9· Мр 11:1–10· Лк 19:28–38 Наступного дня велика кількість людей, котрі, почувши, що Ісус іде в Єрусалим, прийшли на свято.
13 #
Лев 23:40· Пс 117:26· Мт 23:39· Ів 1:49; 6:15; 18:33,37,39; 19:3,12· Соф 3:15 Вони взяли віття пальм, вийшли назустріч Йому і вигукували, [промовляючи]: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє! Цар Ізраїлю!
14А Ісус, знайшовши осля, сів на нього, — згідно з написаним:
15 #
Зах 9:9· Іс 35:4; 40:9· Соф 3:14 Не бійся, дочко Сіонська! Ось Цар твій іде, сидячи на молодому ослі.
16 #
Ів 2:22 Його учні спочатку не зрозуміли цього. Але коли Ісус був прославлений, тоді згадали, що це було про Нього написано, і це Йому зробили.
17 #
Ів 12:9 Свідчили люди, які були з Ним, коли Він викликав Лазаря з гробу і воскресив його з мертвих.
18 #
Ів 2:11 Тому і зустрів Його натовп, бо почув, що Він зробив це чудо.
19 #
Ів 11:48· Лк 19:48· Дії 5:28 А фарисеї гомоніли між собою: Дивіться, нічого не вдієте: ось увесь світ пішов за Ним!
Греки шукають Ісуса
20 #
Ів 7:35 Деякі з тих, хто прийшов поклонитися у свято, були греками.
21 #
Ів 1:43· Лк 8:20; 23:8 Вони підійшли до Филипа, який був з Витсаїди Галилейської, і просили його, кажучи: Пане, ми хочемо бачити Ісуса!
22 #
Ів 1:40 Филип іде і каже про це Андрієві, а [далі] Андрій з Филипом ідуть, та й повідомляють Ісуса.
Отець з неба прославляє Сина
23 #
Ів 13:1; 7:39 А Ісус сказав їм у відповідь: Прийшов час прославитися Синові Людському.
24 #
Ів 1:51· 1Кор 15:36 Знову й знову запевняю вас: якщо зерно пшениці, упавши на землю, не вмре, воно залишиться одне. Якщо ж умре, — принесе великий урожай.
25 #
Мт 16:25 Хто любить душу свою, той погубить її; хто ж ненавидить душу свою в цьому світі, той збереже її для вічного життя.
26 #
Мт 16:24· Ів 14:3; 17:24 Якщо хто Мені служить, нехай іде за Мною, і де Я, там буде і Мій слуга. Якщо хто Мені служить, того пошанує [Мій] Отець.
Ісус говорить про Свій відхід
27 #
Пс 6:4; 30:10· Мт 26:38 Нині душа Моя стривожена. І що Я скажу? Отче, спаси Мене від цієї години! Але ж задля цього Я і прийшов — на цю годину.
28 #
Ів 5:37· Мт 3:17· Ів 8:54; 17:4 Отче, прослав Своє Ім’я! Почувся тоді голос із неба: І прославив Я, і знову прославлю!
29 #
Йов 37:5· Бут 21:17 А люди, які стояли й чули це, говорили: То був грім. Інші казали: То ангел до Нього заговорив.
30 #
Ів 11:42 У відповідь Ісус сказав: Не для Мене був цей голос, а для вас.
31 #
Ів 14:30; 16:11· 1Кор 2:6· 2Кор 4:4· Еф 2:2· Лк 10:18 Нині настав суд цьому світові; нині князь цього світу буде вигнаний геть.
32 #
Ів 3:14; 14:3 Якщо Я буду піднятий від землі, то притягну всіх до Себе!
33 #
Ів 21:19 Він говорив це, зазначаючи, якою смертю мав померти.
34 #
Ів 8:35· Пс 88:37· Єз 37:25· Ів 12:32; 1:51 А з юрби Йому відповіли: Ми чули із Закону, що Христос перебуває вічно, а Ти кажеш, що Син Людський має бути піднятий. Хто Цей Син Людський?
35 #
Ів 7:33; 11:10; 8:12· 1Ів 2:11 Тоді Ісус сказав їм: Ще деякий час Світло є між вами. Ходіть, доки маєте Світло, щоб вас не огорнула темрява, а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
36 #
Лк 16:8· Еф 5:8· 1Сол 5:5· Ів 8:59 Доки маєте Світло, вірте у Світло, щоб ви стали синами Світла! Сказавши це, Ісус скрився і відійшов від них.
Зневіра народу
37 #
Ів 2:11,23· Іс 53:1· Рим 10:16 Хоча Він зробив перед ними стільки чудес, вони не повірили в Нього,
38щоби сповнилося слово пророка Ісаї, яке він сказав: Господи, хто повірив нашій вістці? І кому відкрилася Господня правиця?
39 #
Ів 5:44; 8:43 Вони не могли вірити ще й тому, що, як казав Ісая:
40 #
Іс 6:10· Мт 13:14· Мр 3:5 Засліпив їхні очі, зробив кам’яними їхні серця, аби вони не побачили очима, не зрозуміли серцем і не навернулися, щоб Я оздоровив їх!
41 #
Іс 6:1 Це сказав Ісая, коли побачив славу Його і сповістив про Нього.
42 #
Ів 7:31; 9:22 Усе ж таки багато зі старших повірило в Нього, але через фарисеїв вони не зізнавалися, щоб їх не вигнали із синагоги;
43 #
Ів 5:44 вони бо полюбили людську славу більше, ніж славу Божу.
Заповідь Божа — це вічне життя
44 #
Ів 7:28· Мт 10:40 Тож Ісус гучним голосом сказав: Хто вірить у Мене, той вірить не в Мене, а в Того, Хто послав Мене!
45 #
Ів 6:40; 14:9 І хто бачить Мене, той бачить Того, Хто послав Мене.
46 #
Ів 11:27; 8:12 Я — Світло, яке прийшло у світ, щоб кожний, хто вірить у Мене, не перебував у темряві.
47 #
Ів 3:17 Якщо хто почує Мої слова і не зберігатиме, Я його не суджу, бо Я не прийшов, аби судити світ, але щоб спасти світ.
48 #
Лк 10:16· Ів 3:18· Євр 4:12· Ів 6:39 Хто відрікається від Мене і не приймає Моїх слів, той має свого суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його останнього дня.
49 #
Ів 8:28; 3:34; 15:10 Бо не від Себе Я говорив, а Отець, Який послав Мене, це Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити.
50 #
Ів 6:40; 17:2 І Я знаю, що Його заповідь — це вічне життя. А що Я кажу, то так кажу, як сказав Мені Отець!
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)