Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
Наближалася Пасха — юдейське свято.
Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
Відповів йому Филип: На двісті динаріїв хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
Він же каже їм: Це Я, не бійтеся!
Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.