Луки 18

18
Притча про неправедного суддю
1 # Лк 5:36; 21:36· Рим 12:12 Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,
2кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
3 # Вих 22:22· Як 1:27· Об 6:10 Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!
4 # Лк 16:3 А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5 # Лк 11:7 але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!
6 # Лк 16:8 І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
7 # Суд 11:36· Пс 21:3· Сир 35:22· 2Пет 3:9 То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?
8 # Лк 7:9 Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея і митника
9 # Лк 16:15· Єз 33:13· Рим 10:3 А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:
10 # Дії 3:1 Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.
11 # Лк 16:15· 2Кор 2:17· Рим 1:29 Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
12 # Мт 9:14; 23:23· Повт 14:22 я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.
13 # Лк 23:48· Пс 78:9; 24:11· Дан 9:19· 2Цар 5:18 А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!
14 # Мт 21:31· Лк 14:11 Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!
Ісус благословляє немовлят
15 # Мт 19:13–15· Мр 10:13–16 #Лк 18:39 Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
16А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!
17 # Мт 18:3 Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!
Багатим тяжко увійти до Божого Царства
18 # Мт 19:16–22· Мр 10:17–22· Лк 10:25–28 І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?
19Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.
20 # Вих 20:12–16· Повт 5:16–20 Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?
21Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.
22 # Лк 12:33· Мт 6:20 Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.
23Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
24 # Мт 19:23–30· Мр 10:23–31 Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!
25Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
26А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?
27Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.
Нагорода вірним
28І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.
29 # Лк 14:26 Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,
30не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!
Ісус провіщає про Свою смерть
31 # Мт 20:17–19· Мр 10:32–34 #Лк 9:51; 12:50; 22:37· Ів 5:39 Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,
32 # Лк 9:22· Дії 14:5 бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;
33після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!
34 # Лк 2:50 Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.
Зцілення сліпого біля Єрихона
35 # Мт 20:29–34· Мр 10:46–52· Мт 9:27–31 І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.
36Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.
37 # Мт 2:23 Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
38І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
39 # Лк 18:15 А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
40Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:
41Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!
42 # Мт 9:22 Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!
43 # Лк 2:20; 19:37 І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

Поточний вибір:

Луки 18: УТТ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть