Луки 22:39-46

Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні. Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу. А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився, промовляючи: Отче, коли хочеш, зроби, щоб минула Мене чаша ця; однак не Моя хай буде воля, але Твоя! З’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили. Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю. Уставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку. І сказав їм: Чому спите? Устаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Луки 22:39-46