І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
Коли вони ввійшли до човна, вітер стих.
Біблія
Біблія для діточок
