Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
Ось, ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий первосвященикам і книжникам; і засудять Його на смерть,
і видадуть Його язичникам на наругу, на катування та розп’яття, а третього дня Він воскресне.
Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
Він запитав її: Чого бажаєш? Вона відповідає Йому: Звели, щоби двоє моїх синів сіли — один праворуч Тебе, а другий — ліворуч у Твоєму Царстві.
У відповідь Ісус промовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
Він говорить їм: Отже, чашу Мою будете пити [і хрещенням, яким Я хрещуся, будете хреститися], але щоб сісти по правиці й лівиці від Мене, не Моє це давати, а лише кому приготував Мій Отець.
Почувши це, десятеро обурилися на двох братів.
Ісус же, покликавши їх, сказав: Ви знаєте, що князі народів володіють ними, а сильні світу панують над ними.
Не так буде у вас: бо хто хоче між вами стати великим, той нехай буде вашим слугою,
і хто лише хоче між вами бути першим, нехай буде вашим рабом;
так само і Син Людський — прийшов Він не для того, щоби служили Йому, а щоби послужити й віддати Свою душу як викуп за багатьох!
Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов великий натовп.
І ось двоє сліпих, які сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
Натовп втихомирював їх, щоби замовкли, а вони ще дужче кричали, гукаючи: Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!
Ісус зупинився, покликав їх і промовив: Що хочете, щоб Я зробив для вас?
Вони кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей — і вони враз стали зрячими й пішли за Ним.