Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся.
І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити.
Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною!
І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти.
Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною?
Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне.
Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля.
Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими.
Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова.
Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників.
Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!
Він ще говорив, як прийшов Юда, один із дванадцятьох, а з ним велика юрба з мечами та киями від первосвящеників і старших народу.
А той, хто видавав Його, подав їм знак, кажучи: Кого я поцілую, то Він. Схопіть Його!
Він відразу підійшов до Ісуса і сказав: Радій, Учителю! — та й поцілував Його.
Ісус запитав його: Друже, для чого ти прийшов? А ті підступили, наклали руки на Ісуса й схопили Його.